Марафон "Гроші і самопізнання"

День двадцятий

Всім привітики. Продовжуємо осмислювати власну життєву ситуацію і добралися з вами до страхів. Наша задача – чітко зрозуміти, яке ж буття страхи створюють, чому правлячим колам вигідно нав’язувати страхи населенню та чому стільки разів лунає від Спасителя “Не бійся”.

Вчора ми говорили про те, що не варто годувати страхи, тих дармоїдів. У них драконячий апетит, який постійно зростає. І тому із задоволенням з’їдять все, що людина намагається заробити чи створити.

Але як саме це відбувається? Маємо осягнути процес.

У нас в підсвідомості знаходиться банк різних історій – деякі з власного досвіду, інші – розповіді про чужий досвід (реальний і вигаданий). Більшість таких історій – з телевізора і газет.

Спочатку виникає “страшна” думка. Результат власних сумнівів або послужливо підкинута кимось із родичів/знайомих/ЗМІ.

Людина миттєво залізає в свою скарбничку історій і знаходить там пару відповідних “веселих картинок”. І починає їх раз по раз прокручувати в голові. Миттєво виникає реакція тіла – пульс, дихання і т.д. І людина починає підсвідомо налаштовуватися й створювати відповідні ситуації.

Якщо ви тренуєте своє сприйняття, вам не складе ніяких труднощів зчитати сигнали страху з когось. Побачити внутрішнім зором. Також вони проявляються в позі, ході, голосі і тощо.

У спробі впоратися зі страхом людина затискається – стискаються певні м’язи, здавлюється дихання. І так страх закріплюється в тілі.

Ми з вами вже запам’ятали, що тіло людини – щось типу флешки. Де у м’язах записуються всі травматичні ситуації, всі пережиті почуття, щоби потім ми могли їх пропрацьовувати та плідно осмислювати.

Тож щоб звільнити тіло від такого руйнівного почуття, як страх, ми з вами практикуємо різні види ударів (боксуємо).

Треба визнати, що більшість людей насправді небагато знають про гроші – не розуміють їхньої природи і того, яким чином людина впливає на їхню кількість. Ми починаємо шукати відповіді на питання, коли щось відбувається не так, як хотілося. Тому грошові страхи легко набувають панічного забарвлення.

Коли ми починаємо аналізувати ситуацію і краще розуміти, що відбувається, страх різко знижує свою інтенсивність. Він втрачає владу над людиною. А через тілесні і енергетичні практики ми здатні відновити свою цілісність і звільнитися від руйнівних почуттів. І замінити їх на інші – які відповідають прагненню до гармонійного життя.

Ще момент. Питання грошей одне з тих, котре відрізає людину від Бога. В цій площині міститься найбільше викривлень та заблуджень, котрі унеможливлюють Богоспілкування. Через гроші людина нерідко ображається на Бога, невірно сприймає випробування та ситуації, що їй посилаються.

Часто людина може викопати навіть установку, що типу “гроші – справа не Божа, а суто людська”. Та не буває такого. Це один з ресурсів, що людям приходить через чиїсь руки, але не без Божого та те благовоління, або допущення.

Адже не всі отримані суми є благословіннями. Часто бувають спокусами, тестами на вірність, стійкість переконань. Іспитами й заліками, які слід скласти, аби йти далі у розвиткові.

Сьогодні у нас ще пару практик. Для того, щоб прискорити роботу над собою, над необхідно поглибити своє дихання. Нам знадобиться валик або пружна скручена ковдра діаметром 20-30 см, що майже не прогинається під вагою.

Практика 1. Глибоке дихання + розтяжка м’язів грудного відділу. Виконуємо на твердому ліжкові або килимові.

Лягаємо спиною на скручену ковдру чи валик. Ноги випростані. Руки теж випростані за головою. Ковдра під лопатками.

Дихати потрібно максимально глибоко, але без напруги. Почати виконання з 1 хвилини. Поступово збільшити до 2 хвилин. Можете постогнати, якщо з’явиться таке бажання.

Після вправи ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Практика 2. Глибоке дихання + розтяжка м’язів поперекового відділу. Тепер ковдра під попереком. Техніка виконання така сама. Дихайте спокійно. Намагайтеся максимально розслабитися.

Після вправи підтягуємо коліна до грудей і ще якийсь час лежимо в такій позі. Після вправи ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Потім виконуємо удари з попередніх матеріалів. Зі словами – Я більше не піддамся! Ви більше мною не зманіпулюєте! Ви не триматимете мене під контролем страхом! (б’ємо подушку/ліжко, боксування, удари ногами).

Практика 3. Глибоке заземлення і релаксація.

Опускаємося на коліна. Витягуємо тулуб вперед, ставимо зігнуті в ліктях руки на підлогу так, щоб кисті рук лягли одна на одну, лікті розведені в сторони. Спираємося чолом на тильні сторони кистей. Вигинаємо спину, щоб живіт максимально “відвиснув” вниз. Дихаємо легко і глибоко, дихання має задіяти живіт. Побудьте в цьому положенні хвилину або дві. Це поза для відпочинку і глибокого дихання.

Решту практик (відкривання засуву тощо) робимо, малюнки малюємо.

Дякую Вам за виконану за роботу! Доброго всім дня!)

День дев’ятнадцятий

Привіт всім! Вчора ми з вами наважилися спуститися до підземелля, де мешкають дракони – наші страхи. Хто читав вчорашній матеріал, то відчув, наскільки лячно розбиратися зі страхами. Відчули, що є намагання не чіпати їх. Побоювання не впоратися.

Та робити це необхідно. Адже страхові мало трішки турбувати людину. Він весь час норовить розростися і підпорядкувати собі повністю волю людини. А оскільки сила у цій емоції потужна – драконяча, то страхам дуже легко керувати життєвою ситуацією людини. Для того, щоб створювати добробут, покращити життєву ситуацію, людині доводиться зіткнутися з ними і звільнити від них свій простір.

Процес нагадає спускання Спасителя до пекла. Наша підсвідомість здатна ставати пеклом, вмістилищем різноманітної деструкції. Тому важливо зазирнути туди й осмислити все, що знайдемо. Випустити в свідомість преображеним.

Страх “за гроші”, який вчора почали розглядати, пов’язаний зі зберіганням грошей. Де б не зберігалися гроші – в банку, вдома або вкладеними в справу, цей страх невпинно мордує людину. Змушує прокручувати різні негативні картинки і думки.

Така людина живе в постійній напрузі. Її реальною молитвою стає “гроші – це проблема”. І дуже швидко такий посил отримує підтримку. Починають створюватися ситуації, які допомагають людині позбутися від грошей.

Також цей страх здатний блокувати навіть стабільні грошові канали. Плюс він щодня підживлюється ЗМІ і телевізором – новинними передачами, кримінальними шоу і фільмами тощо.

Запихуй його подалі – не запихуй. Доки він є – рулить життєвою ситуацією.

Він один із найпідступніших. Бо найчастіше люди заперечують його наявність. Кажуть – “що ж ми дурні боятися мати гроші??” Тому і настільки чіпкий.

Черговий дракон – страх “а раптом не зможу забезпечити себе і свою сім’ю”. До нього особливо схильні ті, хто виконує роль основного добувача в сім’ї. Його особливістю є те, що він дуже швидко проявляється у вигляді різних проблем зі спиною – гриж, радикулітів, ішіасу тощо.

Крім грошової ситуації страхи провокують небажані зміни в самопочутті і особистому житті. Годувати таких нахлібників – дійсно дороге задоволення)

На час роботи з грошовими страхами бажано дотримуватися інформаційної дієти. На тиждень утриматися від перегляду і читання всього, що підживлює драконів. Це посилить ефективність практик.

Аналізуючи свої страхи, Ви побачите, що вони часто йдуть з дитинства або нав’язані, прилипли до вас випадково.

Практика 1. Шукаємо страх в тілі. Встаньте перед дзеркалом і проговоріть, що Вас лякає щодо грошей: “А раптом …”, “А якщо …” Намагаючись максимально виразити почуття. Зверніть увагу на вираз свого обличчя, на позу. Що відбувається з диханням? Руки/ноги – як вони себе почувають?

Таким чином ви побачите, в яких м’язах тіла затиснуті фінансові страхи.

Практика 2. Вже знайоме боксування та удари ногами. Намагаємося максимально вкладатися, промовляючи: “Я більше не буду боятися! Я не дам тобі забирати мої сили і мої гроші! Я сам (-а) керую своїм життям! Я сильна і впевнена в собі людина!”. Після кожного виду ударів ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Щодня практикуючи удари, ви помітите, що з кожним днем страху стає менше, а задоволення і радості більше. Ваші рішення стають більш виваженими, а дії ефективними.

Та найголовніше інше. Звільняючись від накопиченого негативу, ми починаємо давати діяти через себе Силі Божій. Зміцнюємося не якимось думанням чи роздуванням его, а Божою Міцністю.

Практика 3. Відкриваємо засув в грудях і наповнюємося любов’ю.

Ну, щоденні практики ви і самі знаєте – малюнки малюєте, вправи робите. Хто тільки сьогодні починає займатися – всі практики в попередніх постах.

Ми класно попрацювали сьогодні) Дякую і гарного всім дня!)

День вісімнадцятий

Вітаннячко тим, хто працює над собою. Намагається розібратися з актуальною життєвою ситуацією, як і що впливає на добробут, аналізує власний світогляд.

Попрацювавши із заздрощами та ревнощами, переходимо до цікавезних мешканців нашої свідомості з підсвідомістю. Сьогодні гостями нашої імпровізованої студії стануть страхи. І непрості – а саме ті, які мешкають в сфері грошей.

Практика 1. Беремо свою записну книжечку і записуємо відповіді на питання: Чого я боюся щодо грошей? Що саме мене лякає? Які страшні думки про гроші з’являються або навіть переслідують?

І записуємо все-все, що прийде в голову.

По-дружньому рекомендую не забігати наперед і перед продовженням читання виконати цю практику. Щоб розбиратися зі СВОЇМИ драконами, а не з чужими)

Отже, припустимо, що вам вдалося впоратися зі своєю цікавістю і виконати практику перш, ніж йти далі)

Дивлячись на написаний список, ми бачимо віртуозних менеджерів фінансової ситуації людини. Сірих кардиналів, які створюють життєву ситуацію такою, якою вона є.

Тих, які складають нашу з вами реальну віру. Бо наявність/відсутність страхів, те, наскільки вони керують людиною, і є виявом реальної віри.

Знайомитиму вас зі страхами, що часто зустрічаються. Розповім, як вони працюють.

Наш перший гість – страх “а раптом гроші відберуть”. Якщо людина прихистила такого дракончика, то його діяльність проявиться дуже скоро. Він створить ситуації, де гроші дійсно почнуть “відбиратися”. У прямому сенсі слова, через підвищення цін, тарифів, податків і мит, різні штрафи тощо.

Доки він (страх) процвітає, у людини виникають складнощі з накопиченням грошей. Не допомагають і спроби намагатися працювати ще більше – гроші все одно не накопичуються.

Коріння цього страху – в минулому. Якщо людина боїться, що у неї заберуть гроші, подібна ситуація відбувалася з нею в дитинстві. Хтось із батьків або інші дорослі забирали гроші. І цей страх закріпився в тілі і орудує в підсвідомості. Також в нашій історії було так зване “розкуркулення”. Що теж впливає на розвиток нашого підприємництва.

Виникло бажання звільнитися від цього страху? Відмінно!

Практика 2. Виконуємо вже знайомі нам практики – боксування і удари ногами. Зі словами: “Не віддам! Це мої гроші! Ти не маєш права їх чіпати! Я можу за себе постояти! У мене достатньо сил, щоб за себе постояти!” Щоб звільнитися від впливу цього страху, намагайтеся вкладатися в удари. Дихаємо максимально глибоко. Після кожного виду ударів ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Виконані практики викличуть в пам’яті потрібні спогади – про ситуаціях “відбирання” А також почуття, з ними пов’язані – гнів, образа, приниження, страх і т.д. Їх необхідно аналізувати. Чергуючи аналіз з ударами. Ви відчуєте, що звільнились від цього страху, коли емоції в ударах зійдуть нанівець.

Практика 3. Знову будемо відкривати засув в грудях. Там, де серце. Нагадую, що він зараз буде закриватися періодично.

Вже знаємо, що коли ми на когось ображені/сердиті, коли згадуємо щось болюче, то він закривається. Ми закриваємося від світу. Через це перестаємо відчувати себе улюбленими й потрібними. Тому необхідно навчитися відкриватися заново любові і іншим чудовим речам у своєму житті.

Нагадуємо собі, що НІЧОГО НЕ УЯВЛЯЄМО. НЕ ФАНТАЗУЄМО. НАША ЗАДАЧА – ВІДЧУТИ.

І відчуваємо, як з простору в нас починає вливатися потік Любові. Не якоїсь уявної чи химерної. Все Створено з Любові. Навіть те, що зараз виглядає таким понівеченим.

Спочатку може бути непросто – адже засувка довго була закрита. Але з кожним разом починає вливатися все більша кількість любові. Душа старатиметься увібрати в себе її якомога більше.

НЕ ФАНТАЗІЙНО працюємо. НІЧОГО НЕ ВІЗУАЛІЗУЄМО. Реально відчуваємо виснаженість тієї області, а потім поступове оживлення через нагадування собі про те, що Світ Постав з Любові.

Це дуже приємне відчуття. Спочатку чимось схоже на угамування тривалої спраги. Що поступово розквітає в душі – адже оживає і наповнюється щось дуже важливе в глибині нашої Сутності.

Доповнюємо практику словами – Дякую!Дякую!Дякую! Ми сьогодні гарно потрудилися, дізналися про себе і світ чимало нового, отримали ключі для проходження випробувань. Тож є, за що бути вдячними. Богові, дневі.

Після цього бажано трохи побути з собою. Повідчувати. І тоді вже повертатися до справ.

Малюнки малюємо, вправи робимо.

Дякую Вам за волю працювати над своїм добробутом! Гарного дня!

День сімнадцятий

Сьогодні фактично без теорії. Буде суцільна практика. Вчора ми з вами в собі шукали заздрощі.

Робота виявилася не з простих, бо малоприємна. Куди ж краще вважати себе взірцево-благочестивими, еге ж? Еге ж.

Як правило, поруч заздрощів знаходяться і ревнощі. Вони дуже подібні і на вигляд для тих, у кого розвинене внутрішнє бачення, і на відчуття.

Це дещо темне, зосереджене у області грудної клітини та голови. Бо вжаленню змією ревнощів й заздрощів передує думка.

І ревнощі, і заздрощі змушують нас зосереджуватися на комусь. Ми віддаємо життєві сили тим, кому заздримо, це ми вчора дізналися.

Та що з ревнощами? Вони стають причиною фінансового та особистісного неблагополуччя, бо людина живе невдячною за те, якою її сотворено. Постійно порівнює себе з іншими, але не пізнає власної унікальності.

Не дарма святі отці в молитві про заздрісного і ревнивого просять Бога забрати у людини з очей пелену, котру на них накинув диявол. І через яку вона не бачить власної обдарованості.

Та буває й інше. Через ті ревнощі людина аж зі шкіри преться – так намагається довести власну “кращість” на фоні конкурентів. І в результаті починає виглядати сміховинною. Дика кількість життєвих сил йде на боротьбу, в якій немає жодної предметності.

Ревнощі подібні до укусу змії. Люди описують дуже неприємне відчуття в серці. Об’єкт любові відтак після “укусу” починає сприйматися викривлено, з відтінком люті, жодні раціональні думки не допомагають.

Людина, що страждає на ревнощі, живе ніби у підвалі. Сама себе до нього заганяє. Бо який сенс ревнувати когось?

Але нас цікавить від’єднання зараз ревнощами нас від Бога. Від Сили, Яка нас Сотворила, Робить живими. І Є Джерелом усіх благ.

Адже ревнощі означають, що ми лютуємо на Бога. Вони начисто відрізають людину від Бога. Навіть якщо не визнаємо наявності ревнощів. Серце ревнивого весь дорікає Богові – чому Ти мене обділив???

Практика 1. Пригадуємо ситуацію ревнощів і починаємо боксувати догори. Чому Ти мене таким/такою зробив?? Чому не дав того і того??

Пропрацьовуємо чесно. Бо від того залежить, чи з’явиться в нас бодай шпариночка, куди здатне буде вміщуватися Боже.

Не слід боятися “образити Бога” таким чином. Якщо пам’ятаєте, Спаситель заохочував щирість. Він прагне нашого правдивого преображення, а не ідолопоклонства.

Хто встановлює з Ним чесні стосунки, ніколи не дійде до думки, що це “зручний божок, яким можна посовати”. Проте трепетатиме перед Силою Незбагненною та Премудрою, Яка відкриється.

Боксуємо, вкладаємося в удари. ЗАЗЕМЛЯЄМОСЯ.

Практика 2. Відбоксовуємо злість на себе та об’єкт любові за ці почуття. Зі словами – – Я не хочу цього відчувати! Я злюся за це! Це дуже фігове відчуття!

І теж заземляємося.

Практика 3. Знову будемо відкривати засув в грудях. Там, де серце. Бо він зараз буде закриватися періодично.

Вже знаємо, що коли ми на когось ображені/сердиті тощо, ми закриваємося від світу. Через це перестаємо відчувати себе улюбленими й потрібними. Тому необхідно навчитися відкриватися заново любові і іншим чудовим речам у своєму житті.

Нагадуємо собі, що НІЧОГО НЕ УЯВЛЯЄМО. НЕ ФАНТАЗУЄМО. НАША ЗАДАЧА – ВІДЧУТИ.

Після цього бажано трохи побути з собою. Повідчувати. І тоді вже повертатися до справ.

Малюнки малюємо, вправи робимо.

День шістнадцятий

Ми з вами влаштували генеральне прибирання і починаємо позбавлятися від емоційного непотребу. Нам необхідно розчистити місце для тих чудових речей, які ми записали в список бажань. Для Божих Таємниць, бо ми намагаємося зробитися місткішими.

Потроху вже стає зрозумілим, що негативні емоції – дороге задоволення. Навіть точніше – недозволена розкіш. Вони заважають отримувати бажане і провокують втрату навіть того, що вже було в руках.

Сьогодні мова піде про заздрість. Вона знайдеться у практично у всіх, хто відчуває фінансові труднощі. Навіть у тих, хто не забажає у ній собі зізнатися.

Чому так? Чому з цього витікають фінансові труднощі й стаються банкрутства заможних?

Заздрячи, людина фокусується на нестачу. Вона концентрує свою увагу на тому, що у неї ЧОГОСЬ БРАКУЄ для щастя. І цим провокує реальну нестачу.

Починає ламатися навіть те, що благополучно працювало. Фокус на нестачу позначається на всіх сферах – здоров’ї, фінансах, відносинах тощо. Тому вибираючи заздрість – вибираєш такі наслідки, що мало не здасться)

Люди, обдаровані більш чутливим сприйняттям в курсі, що заздрість, яку випромінює людина, відчувається як дуже неприємне липке відчуття. Тож не дивно, що оточуючі інстинктивно намагаються мінімізувати контакти з такою людиною. Підсвідомо хочеться триматися від неї подалі. Навіть якщо у такої людини посмішка від вуха до вуха. Вона викликає реакцію брррр і бажання відсторонитися.

Заздрість ходить рука об руку з комплексом неповноцінності. Адже заздрячи, людина тим самим визнає свою поразку і блокує свою внутрішню силу. Не вважає за потрібне розпаковувати Божі Дарунки.

Це почуття не дає людині йти своїм шляхом і займатися облаштуванням свого життя. Її увага постійно прикута до об’єкта заздрості. І туди ж витікає дорогоцінна енергія. Тобто заздрячи, фактично стаєш спонсором цієї людини. Відволікаємося на хвилинку і прикидуємо, скількох людей таким чином спонсоруємо, віддаючи свою енергію? Гг огого, правда?

Як правило заздрять людям, яким все “легко дістається”. Більш заможним, талановитим, щасливим тощо. А вони всього лише знаходяться в режимі прийняття. Вони просто сфокусовані на своєму житті і відкривають те, чим їх, як і інших, обдарував Господь. І цьому може навчитися КОЖЕН охочий.

Практика 1. Усвідомлення заздрості. Оскільки це не найприємніше на світі почуття, далеко не всі готові визнати те, що вони комусь/чомусь заздрять. І пригнічена заздрість починає діяти потайки. Загнана в підсвідомість, заздрість саботує отримання бажаного, підриває впевненість у собі. Тому нам необхідно відшукати її і витягнути на рівень свідомості. Щоб відпустити на всі чотири сторони. Тому соромитися не на часі – шукаємо і щиро визнаємо заздрість, коли відшукуємо.

Практика 2. Напишіть список речей/якостей, які викликають у Вас заздрість. Перегляньте написане і порівняйте зі списком бажань. Чи все з того, чому Ви заздрите, є в списку бажань? Які речі/якості відсутні? Як Вам здається, чому Ви їх не вписали?

Які речі/якості Вам ДІЙСНО хочеться мати, а які з’явилися в результаті звички порівнювати себе з іншими, яка прищеплювалася Вам з дитинства?

Всі спостереження і думки з цього приводу фіксуємо в свій бортовий журнал, якщо завели блокнотик для роботи над собою.

Практика 3. Вдячність за те, що маємо. Благополуччя – зворотна сторона подяки. Тому, щоб почати отримувати більше благ, необхідно навчитися відчувати щиру вдячність за те, що вже маєш. Не формальний “дяк”, а почуття, яке відгукується в грудях, відкриваючи вже знайомий нам засув. Дивимося на список речей/якостей, які викликали у заздрість, і знаходимо у себе 10 речей/якостей, за які відчуваємо ЩИРУ вдячність. І записуємо в блокнот таким чином:

1. Я щиро вдячний (-на) за …

2. Я вдячний (-на) тому, що …

3. Я дякую за те, що …

4. Я так радий (-а), що …

Потім переглядаємо список і зосереджуємося на приємному відчутті в грудях, яке виникло в процесі написання списку. І намагаємося посилити його, максимально відчути.

Відчуваєте, як теплішають очі і посмішка торкає куточки губ? Дійсно приємне відчуття)

Продовжуємо боксувати руками, ногами. Малюнки малюємо. Вправи робимо.

Щиро вдячна Вам за плідну роботу) Гарного дня!

День п’ятнадцятий

Перед тим, як перейти до наступного почуття, яке створює наявний фінансовий стан та актуальну життєву ситуацію з її випробуваннями, завершимо осмислення образ.

Дуже попрошу перечитати попередні матеріали. І продовжити вишуковувати в собі накопичені образи і вибоксовувати їх. З тими словами, які приходитимуть. “Я тобі дам!” “Ось тобі за це!” тощо

Образ знайдеться чимало. Цей процес скидається на розбирання капустинки – за листочком листочок.

Важливо не квапитися. І працювати чесно. Що більше вдається осмислити, то більше місця для Божих Підказок, Божих Таємниць. Сокровенне потребує чистоти посудини. Не вливає Господь Цінне у те, що не вважається за потрібне очищувати.

Практика 1. Боксуємо кожну ситуацію пригадану. І потім ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Практика 2. Вчора ми з вами вже почали боксувати догори, вибоксовуючи образу на тих, “хто вище стоїть”. На батьків, начальників, вчителів, владу.

Побачили й образу на Бога. Яка у сучасної людини є особливо великою. Адже его стало непомірно роздутим. І не хоче вмирати, не бажає рахуватися з Силою, Яка Все Сотворила й Робить Живим.

Має місце бунт проти Бога. Він у пошукові “безсмертя” для тіла. Він у зневажанні того, як Він Сотворив все. Та прикол в тому, що Божі Таємниці, Премудрість є абсолютно непізнаною сучасними людьми. Звідти й така зневага. Від власної вузькості.

Ті, хто вчора боксував догори, відчули, наскільки це важко робити. Найчастіше люди це описують “руки не піднімаються”.

Сьогодні поглибимо відчуття цього руху. Постараймося при боксуванні дотягнутися, до когось, хто там високо. “На тобі!” “Ось тобі!” Хто зможе, добре було би й підстрибнути при цьому.

Важливо відслідковувати відчуття. А вони будуть цікавими. Суміш безпорадності, розпачу, відчаю від безнадійності спроб дотягнутися. Відчуття безсилля й слабкості такої, від якої хочеться плакати й кричати.

І вона, та слабкість, виявиться десь у районі живота. Шлунку, сонячного сплетіння. В області “комку нервів”.

Надважливо це вловити. Адже саме це приховане відчуття слабкості змушує нас плазувати. Це втілення отого виразу “кишка заслабка”. Втілення слабкої волі, нездатності диктувати умови, прогинання під когось.

Це втілення зламаності духу, що колись сталося. Слабина, що не вкладена Творцем, а є набутою. Набутою, тож коригованою.

Наше тіло – це щось типу флешки. Де записується весь наш з вами життєвий досвід. Так працює наша свідомість з підсвідомістю – закарбовує пережите у м’язи, щоби можна було потім дістати й пропрацювати це. Коли матимемо відповідні ключі.

Боксуємо. Вкладаємося повністю. Стараємося від стану ображеності перейти в злість за цю ситуацію.

Переходимо в злість не для того, аби залишитися злими. А для того, аби повернути собі цілісність. Відчуваємо її, аби спрямувати силу на благо.

Злість допомагає випростатися. А потім її енергія має конвертуватися у конструктивну твірцеву силу, а не залишитися руйнівною. Ми з вами вчимося реальному преображенню. Дієвому, а не декларативному.

Слабкими ми є допоки не знаємо, що в собі містимо. Допоки просто пригнічуємо наявні негативні почуття. Конструктивний же їхній вихід робить нас одночасно сильними та свідомими. Ось яка мета, а не просто кулаки розім’яти.

Вибоксовуємося і потім ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Практика 3. Відкриваємо “засув”, як і в попередні дні. Адже наразі він буде постійно зачинятися. І від щоденності, і від роботи. Тож наразі вольовим знову і знову відкриватимемо.

Потім скручуємо ковдру в рулончик. Діаметром десь 30-40 см. Лягаємо на ліжко, а рулончик вмощуємо собі під поперек.

Виходить щось типу “мостику”. Але з меншим вигином.

Ручки випростовуємо за головою. Вони добре потрудилися і мають відпочити. Дихаємо, стараючись максимально розслабити район попереку.

На початку марафону ми з вами вже торкалися теми спини. Що у людей, котрі бояться безгрошів’я та банкрутства, часто страждає спина. Адже це втілення думки, що “життя не підтримує”.

Також говорили про те, наскільки важливою є спина для повноцінного прожиття Богослужінь. Аби “Благодать не застрягала”, а проходила вільно, наповнюючи та зцілюючи.

От лежимо хвилинки 3 і дихаємо. Потім прибираємо рулончик і ще трохи відпочиваємо перед поверненням у світ. Фіксуємо всі спогади, що виринатимуть протягом дня. Типу “ні з того ні з сього”. А насправді наша робота витягує їх з “флешки”.

Малюнки малюємо, вправи робимо.

Плідного всім нам високосвідомого дня!

День чотирнадцятий

Вітаннячко тим, хто працює над собою. Продовжуємо осмислювати, що створює актуальну життєву ситуацію, з чого складається наявний фінансовий стан та інші складові нашого з вами життя. Доповнюю матеріали семирічної давнини, щоби вони відповідали актуальній ситуації.

З того, як непросто пропрацьовувати якісь речі, могли побачити, чому впливових людей не так багато. Адже скаржитися дуже просто, а от працювати над збільшенням внутрішньої сили – ні. Доводиться долати інертність власну та оточення. Скидати з себе все, що навалюють ті, хто прагне керувати стадом, що жумригає, а не вільними повноцінними особистостями.

Якщо були чесними із собою, то побачили, що з образами непросто розлучатися. Бідосистість виявляється дуже липкою та обманно солодкою. Людині здається, що, тримаючись за образи, таким чином тримає в руках певну розписку боржника. За якою їй колись видадуть бажане.

Фігуру з трьох пальців отримає людина за тією “розпискою”. Образа – це фальшивий вексель. Ілюзія, що хтось нам щось винен через те, що образив або принизив гідність. Живучи в очікуванні того боржку, ми ризикуємо пропустити щось важливе в СВОЄМУ житті. І так і не дочекатися повернення по недійсному чекові.

Аналіз образ необхідний, бо дозволяє дізнатися про себе та інших щось нове. Досі приховане від очей. Дає можливість зрозуміти, які риси характеру і особистісні якості привели до такого розвитку ситуації.

Робота з образами відкриває можливість внести необхідні корективи до своєї життєвої ситуації. Трансформувати власну душевну і особисту організацію так, щоб не приваблювати такі ситуації зовсім. Або проходити їх по-новому.

Іноді образа нанесена навмисне – з метою полонити наше життя. Загарбати його, відібрати щось дуже значуще. Задаймо собі питання – чи дійсно бажаємо “годувати” таку людину на шкоду своєму здоров’ю та добробутові? Адже пропрацювавши ситуацію, отримуємо свободу і можливість наповнити життя радістю та добробутом в широкому сенсі.

Образа – це душевна рана. З якої витікають дорогоцінні життєві сили. Що більше образ утримує людина, тим більше її душа нагадує діряве відро. Як будь-яка рана образа вимагає загоєння й зцілення.

Образа змушує фокусуватися на негативі. І тому здатна притягувати у наше життя різні небажані ситуації. Недарма кажучи про скривджених, частенько говорять, що на них “балкони падають” і “воду возять”. Ображена і вразлива людина легко прогнозована. А тому і легко керована. Питання в тому, чи хочемо ми бути маріонеткою в чиїхось руках?

Образи через свою аналогію з ранами здатні провокувати різні захворювання. Дух творить форму. Якщо трапилася така неприємність, що нас спіткав недуг, проаналізуймо, чи не передував тому стан ображеності – на когось, на світ, на “тих людей”, на владу, на Бога?

Стан ображеності позбавляє нас радості. Й робить замутненим наше серце. А відтак роз`єднує нас із Творцем. Не дає молитвам сягати небес. Змушує їх волочити крилами по землі. Саме тому небожі сили так стараються ятрити людині рани та завдавати дошкульним ударів. Щоби зв’язок з Богом ставав порушеним, а людина вразливою.

Позавчора ми ще дізналися, що ображені люди схильні до двох типів поведінки після цього. Поведінка “зачинитися в мушлі”. Або інший тип – “мені все кругом винні” – людина починає експлуатувати почуття образи і вимагати компенсації (покупки, послуги тощо).

У першому випадку прийняття блокується відразу практично повністю, але людині простіше відпустити образу. У другому випадку блокування настає не відразу (щось людина встигає отримати), але відпустити складніше – адже спочатку спрацювало і непросто злазити з цього коня).

Це прояснили для себе. Тепер до практики.

Практика перша. Робимо удари руками і ногами, які опанували вчора та позавчора. Боксуємо повітря/грушу руками зі словами “Ось тобі!” “Получай!” тощо. Ногами буцаємо повітря зі словами – “Я не хочу!” “Я не буду!”. Потім обов’язкове ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Практика друга. Багато з вас відчули затерплість рук. А коли дослухатися, то виявиться, що тримати руки піднятими догори можуть одиниці. І це невипадково.

Є фраза – не опускати рук. Мова тут про стояння за Правду. Досягнення Перемоги. Вміти не опускати руки до Перемоги дуже важливо.

То чому у нас така історія з руками? Чимало людей знайдуть в собі образи, що накопичилися у взаєминах з тим, “хто вище стоїть”. Батьками, вчителями, начальниками, владою.

Мало того, якщо вони в наявності і сидять у підсвідомості, коли людина боїться їх звідти дістати, бо “духовні не мають образ”, то унеможливлюється Богоспілкування. Повністю блокується, бо виникає проекція тих образ на Бога.

Людина фактично не здатна звертатися до Отця, до Пресвятої Матері. Починає видумувати “реформи” релігії через те, що просто не працює із власним травматичним досвідом.

А дехто знайде й пряму образу на Бога. За те, що робиться ці роки. За те, що неможливо сховатися від Нього. Навіть за фальшивим “безсмертям”.

Ненависть можуть люди знайти на Бога в собі. За те, що треба вмирати. За те, що доводиться з Ним рахуватися. За те, що як не бігай, все одно прийдеш перед Його Лице.

Для роздутого его ці речі нестерпні. Людина здатна у цій деструкції навіть позбавити себе життя достроково. Та й тоді прийде на Аудієнцію.

Тож боксуємо вгору. Зі словами “Я тебе ненавиджу!” “Скільки болю завдано мені тобою!” “Скільки кривди тобою мені завдано!”

І знову ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Не боїмося слова “ненавиджу”. Адже це почуття і так сидить в підсвідомості. Ми його витягаємо, щоби позбутися. Щоби звільнитися від того, що нас труїть.

Ми вибоксовуємо це, щоби набути втраченої колись в травмах цілісності. І далі діяти з Любові. Захищати, боротися, творити з Любові.

Більше права не маємо спокушати зло своєю зігнутістю. Маємо випростатися. Щоби позбавити зло трону, на якому воно розсілося.

Та маємо стати випростано-люблячими. А не накручено-злими. Злість дає людині тунельну свідомість. Любов помножена на гідність стає Непоборною Силою.

Практика 3. Як і вчора, будемо відкривати засув в грудях. Там, де серце.

Нагадуємо собі, що НІЧОГО НЕ УЯВЛЯЄМО. НЕ ФАНТАЗУЄМО. НАША ЗАДАЧА – ВІДЧУТИ.

Після цього бажано трохи побути з собою. Повідчувати. І тоді вже повертатися до справ.

Малюнки малюємо, вправи робимо)

День тринадцятий

Всім привітики. Продовжуємо ревізію власного світогляду. Адже саме він створив актуальну незадовільну ситуацію.

Накопичені негативні емоції здатні виливатися і в недуги, і в прикрощі з фінансами. Не байка – так воно є. Навіть якщо людина ще не вишкрібає копійки з кишень, то за наявності ментального та емоційного мотлоху використовує кошти неефективно. Вкладає їх у руйнацію, жмиркрутить, не спить через страх банкрутства.

Почали з накопичених образ. Виявили, що вони здатні керувати нашими бажаннями, підривати віру, блокувати прийняття і задоволення, відрізають нас від Божої Допомоги та Божих підказок. Створюють купу небажаних ситуацій навколо нас. Змушують перепрацьовувати Ангела-Хранителя.

Тому ми з вами вирішили від них зцілюватися через боксування. Через ВІДНОВЛЕННЯ ВЛАСНОЇ ЦІЛІСНОСТІ, котру порушила була завдана кривда. Непосильною розкішшю є спонсорування кривдників власної життєвою силою. Найкращою помстою їм є – набуття повноцінного повнокровного гармонійного стану Сили.

Якщо ви відчули образу на росіян чи владу, то саме відбоксовування цього введе у конструктивний стан. Людина стає здатною впливати на хід речей. Стан ображеного – це стан ні на що не здатної щепки, яку мотає хвилями.

Як же виглядає процес ПРАВДИВОГО відпускання образ? Він чимось скидається на зцілення рани. Адже образа по суті і є душевної раною, скалкою.

Спочатку ми визнаємо її наявність. Потім паралельно починаємо: 1) через удари і боксування звільнятися від затиснутих в тілі емоцій, що накопичилися завдяки образі, 2) аналізувати ситуацію (розглядаємо її з усіх боків, знаходимо зв’язок з дитячими переживаннями, розбираємо внесок всіх учасників історії).

Наступний етап – усвідомлення того, яким чином ми привабили у власне життя саме такий досвід. З тим, щоб більше не створювати подібні історії або проходити їх по-іншому. Господь допускає певні речі в житті людини чи народу, якщо в інший спосіб не доходило. Не бачили, що щось невірно оцінювали, десь розлінилися, почали робити щось не те, загравати із тим, з чим не слід було.

Тож нам належить зрозуміти, який ЖИТТЄВИЙ УРОК для нас містить ця історія. Адже ми ростемо через проходження випробувань і засвоєння життєвих уроків. Тільки висновок має бути ЧЕСНИМ, А НЕ ЕМОЦІЙНИМ.

І вже безпосередньо саме відпускання – відновлення цілісності, ефективної й конструктивної діяльності та впускання позитивних почуттів у своє життя. Бо пальне має бути найкращим. Все має робитися з Любові. Чи це захист дорогих людей, чи любленої землі, чи відстоювання Істини.

Тому так важливо практикувати удари і боксування. Адже нам важливо не лише все знати про свою проблему, а й реально звільниться від неї.

Ще момент. Хтось вже міг відчути при боксуванні певну затерплість рук. І це не дивно. Роками блокувалася воля українців, здатність досягати бажаного. Маніпуляторами обламувалися найкращі з бажань.

І коротенько про духовну сторону питання. Типу “ми такі високодуховні, що боксувати не наше”.

Обдумаймо для себе поняття Воїн Христовий. Що приходить першим? Постава. Здатність тримати удар, стоячи за Істину, вміння повелівати стихіям. Незворушність, незламність. А не шмарклистість й плазування перед усіма.

Ми з вами не вчимося битися, коли боксуємо. Позбуваємося накопиченого за роки й десятиліття мотлоху.

Боксуванням не стаємо злішими. Злість виникає тоді, коли щось невірно трактуємо в життєвій ситуації. Боксування – це не зливання злості. Це сходинка в роботі над собою.

Злість – сигнал нерозуміння суті випробування, життєвого уроку, що містить ситуація. Вибоксовувати їі слід. Бо не варіант в собі залишати, щоб труїла. Та при цьому шукати ключ всередині себе.

Чимало-хто піддався спокусі й вирішив перескочити через сходинку. Не визнавати в собі наявність негативних почуттів, від яких аж розпирає.

Типу “ага, ображатися й злитися Церква не благословляє, то в мене цього немає”. Ні, є. Вони Є і вони руйнують. І життя руйнують, і саму людину.

Однією з причин відсутності Богоспілкування й Правдивих Божих відкриттів є те, що люди носяться з своєю пихою, образами, злістю, заздрощами. Їх не немає. Вони просто ними не визнаються.

Це спроба побігти попереду паровозу. Ну, можна. А сенс який в тому? Щойно змучиться такий бігун, то виявиться розчавленим під колесами, під тими негативними почуттями, котрі набрали обертів та вирують.

Практика 1. Як і вчора, згадуємо ситуацію, яка нас дратує або є болючою. І починаємо лупити кулаками подушку або ліжко. Або боксувати повітря.

Тепер зі словами “Ви дістали!” “Скільки можна!” “Як можна бути настільки придурошними!” В такому ключі. Нехай слова будуть вашими. Тими, які сформулюються саме у вас.

Повторюся, якщо є боксерська груша – це просто знахідка. Не стримуємося. Намагаємося максимально розрядити накопичений негатив. Спочатку кілька ударів слабших. А потім – все більше вкладаємося. Стежимо, щоб руки не розгиналися повністю – дозволить уникнути болючих відчуттів.

Після вправи ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ. Картинку вправи знову додам.

Практика 2. Додатково до боксування і “биття подушки/ліжка” ми починаємо виконувати удари ногами. Буцаємо повітря по 50 разів кожною ногою. Зі словами: “Я не хочу!” “Я не буду!”

Після практики ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Практикуючи удари ми дуже швидко помічаємо, що стаємо більш спокійними. Нас важко зачепити або дістати. Ми набуваємо впевненості в собі, стаємо більш врівноваженими. Хода стає граційнішою і пластичнішою. Все тіло стає більш живим і привабливим. Починають переважати приємні думки і почуття.

В ідеалі доповнити це рефлексивним записуванням. Яку ситуацю осмислили тощо. але зараз у всіх цейтнот. Тож то лише, якщо маєте хвильку.

Практика 3. Ми вже відкрили для себе дві чарівні практики для грудної клітини. Сьогодні нова практика з цієї серії. Будемо відкривати засув.

Коли ми на когось ображені/сердиті тощо, ми закриваємося від світу. Через це перестаємо відчувати себе улюбленими й потрібними. Тому необхідно навчитися відкриватися заново любові і іншим чудовим речам у своєму житті.

НІЧОГО НЕ УЯВЛЯЄМО. НЕ ФАНТАЗУЄМО. НАША ЗАДАЧА – ВІДЧУТИ.

Серце людини – не просто насос для качання крови. В Святому Писанні постійно звучить слово СЕРЦЕ. Адже це канал Богослілкування. Ним струменіє Сила, Що Робить нас з вами Живими.

Відчуймо центр грудей. Там ніби є щось, схоже на засув. Якась заслінка. Відсуваємо її. Хтось описує завареність засуву, у когось він заіржавів. Святі Отці вчать при молитві акцентуватися на області грудної клітини, щоби це не було бубнінням.

Щоденні практики не нагадую – Ви їх і так знаєте) Малюнки малюємо, вправи робимо.

Дякую за роботу! Плідного самопізнання і дивовижних відкриттів!

День дванадцятий

Вітаю усіх. Продовжуємо розбиратися із власним світоглядом, шукати, де в нього закралися невірні установки, що перешкоджають реалізації, щасливому життю. Адже наразі більшість виявила вже, якщо є чесною із собою, що не розпоряджається грошима. А дає грошам й людям, через яких їх отримує, розпоряджатися собою.

Саме це стало у нас з вами в центрі. А там має бути Вічне.

Лише тоді станемо зміцнілими та вірно орієнтованими у реальності. Вона відтак не вибиватиме нас.

Перше, що пропоную обдумати перед приступанням до практичної роботи, це момент, коли Спаситель каже учням, що верблюдові увійти у Царство Боже легше, аніж багатому.

Чому так? Адже серед Святих є чимало людей дуже і дуже заможних. Як і тих, у яких за душею, ані копійки не було. Вже знаємо це.

Справа не в самих собою грошах. А в тому, що більшість багатих людей просто зупиняється на цьому інструментові взаємодії із реальністю. На грошах.

Низький матеріальний рівень, як це не дивно, дає більше можливостей людині відкрити інші Божі Інструменти для взаємодії із реальністю. Скажімо так – часто змушує щось відкривати. Розуміти про Буття.

Гроші – це найгрубіший з інструментів взаємодії із реальністю. Необхідний, але найгрубіший. Щось типу молотка. Молоток же іноді теж нам потрібен, правда?

Проте є більш витончені. Які належить відкрити з Божою Допомогою.

Практика 1. Цими днями ми з вами з’ясували, що аби увійти в режим прийняття і відкритися отриманню бажаного, нам необхідно позбутися накопичених негативних почуттів. Якісь вже знайшлися у попередні дні. Інші виявляться, коли звільнимося від цих.

Перший вид почуттів, з якими нам належить попрацювати, це образи. Детально поговоримо про них завтра. Аби поглибити розуміння, чим вони є, як створюють небажане фінансове становище.

А зараз спробуємо уявити, як же у них це виходить – блокувати прийняття таких потрібних нам благ, дарунків Божих?

Це зробити дуже просто. Пригадайте свій досвід спілкування з скривдженою людиною. Вона охоче йде на контакт? Наскільки просто/складно йому щось подарувати, пригостити? Як вона реагує на слова підтримки або пропозиції кудись сходити?

Нам стає очевидним, що в більшості випадків скривджені люди ображаються, відвертаються від усіх, замикаються в собі. Поведінка “ти мені більше не дружок”. Або інший тип – “мені все кругом винні” – людина починає експлуатувати почуття образи і вимагати компенсації (покупки, послуги тощо).

Також образи рулять списком бажань, думками. Схильні підказувати неефективні рішення.

Тому для підвищення рівня свого добробуту, для проживання більш гармонійного життя ми будемо відпускати образи зі свого життя.

Практика 2. Нерідко фінансовий стан погіршується через дуже цікаву образу. “На весь світ”, “на тих людей”.

Ситуація цікава тим, що до неї частіше всього потрапляють неабиякі люди – сіль землі, світло для світу, які мають особливе призначення на цій землі. Трапляються вони серед різних професій – священники, науковці, спортсмени, політики, митці, тренери, співаки, вчителі, лікарі, фотографи, художники, громадські діячі тощо. Тобто люди із визначними талантами та даруваннями.

У всіх цих історій знаходилося дещо спільне – 1) в силу різних причин та обставин в якийсь момент з’являлося почуття образи на людей (конкретних і абстрактних) та світ загалом і вони переставали виконувати своє призначення повною мірою і як наслідок стикалися із серйозними проблемами фінансового характеру, що видавалися драматичними та непоборними.

Від них починали лунати скарги на те, що “люди чомусь не хочуть давати їм гроші за їхню працю”, “не цінують того, як багато вони роблять для них” наполягали, що “вже і так зробили достатньо для цих людей”.

Проте випускалося з виду найголовніше – гроші нам дають не люди. Гроші та інші матеріальні блага нам просто приходять через людей, а даються Силою, що Створила і Рухає цим світом. Богом даються гроші, всі блага. Навіть якщо це не надто хочеться визнавати. Іноді просто через когось, з використанням чиїхось рук.

Тож коли ми обираємо образитися подібним чином, робимо щось не те чи не так і перестаємо ділитися своїми талантами, через фінансову скруту у тому числі нам приходить сигнал переглянути власне поводження та ставлення.

Все це осмисливши, вже від сьогодні почнемо щодня практикувати “бити повітря” – будемо боксувати. Маєте грушу – чудово. Подушку – теж клас. Простого боксування повітря теж вистачає.

Практика 3. Згадуємо ситуацію, яка нас дратує або є болючою. І починаємо лупити кулаками подушку або ліжко. Або боксувати повітря. Зі словами “Ось тобі!” “Ти у мене отримаєш!”

Після вправи ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ. Картинку і опис вправи давала в ДЕНЬ ТРЕТІЙ.

Це не робить людину більш агресивною. Проте дає можливість набути цілісності. Й конструктивно відстоювати те, у що віриться. Стояти за Правду. Та про все це більш детально будемо з вами говорити далі.

Малюнки малюємо, вправи робимо. Маємо стати міцними та місткими посудинами для Божого, здатними відкривати Божі Таємниці.

Дякую за Вашу цілеспрямовану роботу, друзі! Гарного дня!)

День одинадцятий

Вітаю усіх, хто обирає приділяти час роботі над собою. Й використовує гроші як привід пізнати себе глибше, розібратися, чому все є як є у актуальній життєвій ситуації. Нагадую, що публікую свої напрацювання семирічної давнини відредагованими – щоби відповідали нашій з вами актуальній ситуації

Практика 1. Вчора ми торкнулися питання накопичених негативних почуттів. Виявилося, що вони здатні блокувати отримання бажаного. В наступні дні ми продовжимо роботу над цим, поглибимо розуміння.

Зараз же просто ставимо задачу своїй душі, свідомості й підсвідомості, розумові та пам’яті підняти з глибин усе те, що заважає жити. Спогади про болючі переживання, завдані кривди.

Попросіть їх це зробити для вас. Щоби потім ми могли з ними плідно попрацювати. Навести з цим лад. Хай потрудяться для нас у фоновому режимі, доки ми сьогодні осмислимо інші моменти.

Може виникнути страх “не впоратися з тими почуттями”. Важливо тримати в увазі наступне. Цей страх з фальшивих. Хоч інтенсивний і сильно впливає.

Всі ці почуття і так є в вас. Шкодять вони, сидячи у підсвідомості. Не дають набути цілісності. Не дають розгорнутися харизмі та всім тим даруванням, якими щедро наділив Господь.

Тож, відчувши оце, махаємо йому привітно ручкою. І витягаємо почуття одне за одним.

Практика 2. Пишемо список власних витрат. Починаємо з крайніх. Щоби було простіше побачити картину.

Той список відобразить реальні пріоритети. Те, що обираємо посилювати. Те, що підтримуємо насправді. Не на словах – а на ділі.

Скільки у відсотках з тих коштів пішло на те, що живить душу й дух, бо без цього тіло швидко захиріє? Скільки вкладено у розвиток? Ваш особистий та інших? У обороноздатність? У правдиве посилення?

Можна до знемоги волати про “бездуховність” сучасного світу. Про покидьків, що хочуть знищити Україну та українців як народ. Та що особисто ви робите для того, аби посилилася вищосвідомість та міцність? Власна та інших.

Витрачені кошти будуть лакмусовим папірцем. Відмазка “на те нема грошей” – всього лише відмазка. Бо Господь чітко показав це в моменті про “дві лепти”.

Не варіант абсолютно “податки на культуру та церкву”. Це шлях духовної деградації. Вироблення стадності й перекладання відповідальності на тих, хто типу “краще знає”.

Людина має постійно рефлексувати, що вона посилює. У що вірить насправді. Бо витрачені кошти – це свідчення й віри.

Отож гарненько прописуємо власні витрати. І відповідаємо цим на питання. “Що я підтримую?” “Що я посилюю?” “У що насправді вірю?”

Практика 3. Осмислимо нашу любов до якання. Прагнення вважати, що “самі всього досягнули”. Лише “власними зусиллями”.

Однією з перешкод до правдивого Богоспілкування, для отримання Допомоги від Вищих Сил є нездатність людини визнавати, що справжні здобутки отримуються лише у синергії із Богом. Внеском Божим, Його Святих з Ангелами до людських справ.

Пригадайте себе в дитинстві. Або поспостерігайте за дітками. Як рано вони репетують “Я САМ!” “ХОЦУ САМ!” Виривають ручку.

Це важливий етап розвитку особистості. І батьки не мають пресувати дитину за бажання самостійності й самодостатності.

Але правдива самодостатність й незалежність від інших людей – вони можливі лише за Божої Допомоги. За умови здатності й готовності людини приймати Її. Шукати Божої Волі, а не гнути свого, бо так заманулося.

Смирення – це не про зігнуту голову перед нападниками. Це ВИКЛЮЧНО про стосунки людини з Богом. Зокрема й про бажання приймати Божу Допомогу, неопирання фактові Присутності Бога в житті кожного й кожної.

Наслідком невірного сприйняття є те, що даємо себе заганяти кривдникам під лавку, але у взаєминах з Богом виявляємо просто шалену боротьбу. Неймовірна кількість життєвих сил йде у сучасної людини на підтримання ілюзії “я все сам”, “я все сама”, “це мої заслуги”.

Тепер до діла. Опускаємо голову на руки. Чи сидячи за столом, чи стоячи на колінах перед ліжком. Відчуйте самі, як прийнятніше.

І відчуваємо, наскільки втомилися від спроб гребти лише силою власних рук. Відчуймо, скільки втоми накопичилося в м’язах шиї, плечей. Просто горою тисне це все.

НЕ ВИГАДУЄМО ВІДЧУТТЯ. НЕ ЗАЙМАЄМОСЯ САМОНАВІЮВАННЯМ. Наша задача – зробити єство знову правдиво чулим, а не наповнитися якимись химерними штучними образами чи вигадками.

Дихаємо. Відчуваємо реальний стан справ. Фізичну та ментальну втому. Втому серця. Душі. Хто яку відчує краще.

І потім промовмо. Своїми словами. Але суть, щоби була такою.

“Боже, пробач мені мою впертість. Моє бажання не помічати Тебе. Мої старання довести, що Тебе не існує.

Маю образу на Тебе. Вважаю Тебе винним у всьому, що робиться. І тому не хочу зважати на Тебе.

Але Ти від того не меншаєш, не слабшаєш.

Допоможи мені зрозуміти, що роблю не так. Забери мою втому, доки вона не розчавила мене.

Навчи, як вірно сприймати випробування, щоб вони не нищили мене, але давали можливість отримати плід. Пройти їх й стати кращою людиною.

Навчи, як отримувати Твою Допомогу. Щоб це було знання не з книг, не з чиїхось слів, а знанням всього мого єства. Кожнісінькою його клітиночкою”.

Якийсь час після цього перебуваємо в тиші. Потім фіксуємо все, що приходить в думках. Все, що відбувається протягом дня. Дякуємо за відповіді та підказки.

Малюнки малюємо, вправи робимо.

Дякую за вашу увагу та роботу! Плідного усім нам дня!)

День десятий

Привіт всім! Маємо багато роботи. Тому вмощуємося зручніше, робимо ковток кави, що бадьорить, або ароматного чаю. Кому, що більше до смаку. І згадуємо, чим ми займалися минулого разу.

Виявилося, що ми “замовляємо” саме те, що багато разів прокручується в нашій голові. Нашою реальною молитвою є оте все, що крутиться в голові та має емоційне забарвлення. Чому не все з того, на щастя, реалізується, теж знаємо вже.

І тепер протягом дня ми періодично перевіряємо: “Я дійсно хочу отримати те,про що зараз думаю?” І перемикаємо на думки про бажане.

Так ми починаємо поступово вчитися тренувати свої думки. Думки – звичайно, дикі коні. І повністю контролювати їх неможливо. Проте в цьому і немає необхідності. Але ми можемо і маємо навчитися спрямовувати їхній рух)

Сьогодні ми поговоримо про прийняття. Про здатність приймати. Адже чимало людей здивуються, коли збагнуть, що насправді бояться реалізації своїх бажань. Свідомо типу хочуть, а підсвідомо роблять усе, аби цього не сталося.

Хтось боїться бути негідним посади/стосунків. Хтось боїться не впоратися. Хтось боїться облажатися – впасти. Про все це говоритимемо детально. Зараз же про власну здатність приймати.

У тому числі вона полягає в тому, щоб бути здатним прийняти те, про що просиш. Бути відкритим для отримання бажаного. І вдячним за Дарунки Божі.

Практика 1. Як у мене з прийняттям? Згадайте події, котрі відбувалися у Вас протягом тижня. Як довго Ви чекали транспорту на зупинці? Або стояли в черзі в магазині? Які враження від покупок? Вони виправдали Ваші очікування? Як Вам доставляють посилки – завжди вчасно або з пригодами? Що Ви відчуваєте, коли Вам говорять комплімент або хвалять? Які почуття у Вас викликають подарунки? Чи є серед Ваших знайомих люди, яким “все дістається легко” – легше, ніж Вам? Як часто Ви отримуєте те, чого хочете?

Поступово у Вас почнеться вимальовуватися картина – чи перебуваєте ви в режимі прийняття в даний момент. Якщо ні, то поставмо собі питання – чому ж режим прийняття у нас буває вимкнений? І як його активувати?

Здатність приймати блага безпосередньо залежить від наших почуттів. Переважаючі негативні почуття (страх, образа, почуття провини, ненависть, заздрість, злість, роздратування і т.д.) блокують її. Радість, любов, задоволення, вдячність, щастя, умиротворення – роблять нас здатними до прийняття бажаного.

Тому на цьому етапі роботи дуже важливо навчитися усвідомлювати і впізнавати свої почуття. Перестати пригнічувати їх. І оволодіти способами безпечного і конструктивного звільнення від негативних почуттів.

Практика 2. Знайомимося зі своїми почуттями. Подумайте, чи є люди на яких Ви за щось ображені? Кому заздрите? На кого гніваєтеся? Які люди/обставини Вас дратують? Перед ким почуваєтеся винними? Кого/чого боїтеся?

Не хвилюйтеся, якщо виявиться, що таких почуттів накопичилося багато. Важливо намітити обсяг роботи. Це як з прибиранням. Варто дійсно захотіти – і навіть сама захаращена квартира незабаром засяє чистотою і порадує затишком)

Практика 3. Ставимо долоньки на грудну клітину, на область під ключицями. От десь посередині між ключицями та сосками. Долоні ніби самі туди лягають. Так зручно їм там розташуватися.

І відчуваємо, як щось зцілююче вливається туди з рук. НІЧОГО НЕ УЯВЛЯЄМО. НЕ ФАНТАЗУЄМО. Нам потрібні реальні відчуття того, що відбувається.

Задача зробити своє єство знову чулим. Здатним сприймати Божі Підказки, вірно інтерпретовувати сигнали з простору, а не втекти від реальності у вигаданий світ.

Наша грудна клітина – це надчутливий пристрій сприйняття. І ми маємо потренуватися, щоби знову почати чути те, що він нам повідомляє.

Отож долоньки під ключицями. Відчуваємо, як стає затишніше й спокійніше. Щось зморщене та виснажене розрівнюється, оживлюється. З’являється незбагненна відпочилість, яку не приносить навіть довготривалий сон.

Продовжуємо. Дихаємо спокійно та вільно. Очі прикриті.

Зникає відчуття загнаності та покинутості. Виникає відчуття любленості й захищеності. Здатності відстоювати те, у що віриться.

Знову ж таки. Жодного аутотренінгу. Просто фіксуємо РЕАЛЬНІ відчуття, що виникають.

Єство саме просигналізує вам, коли завершити вправу. Буде відчуття наповненості та підвищення працездатності. Але врівноважене, не нервове, не смикане, не істеричне. Відчуття м’якою й водночас потужної Сили.

Дякую за Вашу увагу, друзі! Активного Вам дня!)

День дев’ятий

Привітики! Ми з вами продовжуємо займатися самопізнанням, використовуючи гроші. Адже найбільше саме вони, ставлення до них здатні розповісти про людину. Намалювати її реальний портрет, а не ретушовану фотошопку.

Гроші – це один з ресурсів. І невід’ємний елемент взаємодії у світі. Тому ми з вами почали розбиратися, що ж за звір такий ці гроші. Чому їх саме стільки, скільки є? І яким чином це пов’язано зі стилем життя, нашим світоглядом та тим, у що віримо насправді?

Днями ми познайомилися з Обмежувачами. І виявилося, що нам доведеться:

– перетрусити свої думки, установки і переконання

– розібратися зі своїми почуттями

– привести в порядок тіло

– підняти рівень своїх життєвих сил.

І до діла.

Практика 1. “Про що я прошу протягом дня?” Багаторазово прокручені в голові картинки і думки є нашим замовленням світові. Нашою реальною молитвою. Справжнім списком побажань.

Щедро политі соусом з емоцій і почуттів вони стають магнітом. Який притягує те, що ми прокручували. Підсвідомість це починає вважати поставленою їй задачею, ціллю, і все робить для того, аби самий такий розвиток справ відбувся.

Це вже інша справа, що людина – не самотня у цьому світі. Є Ангел -Хранитель, інші Вищі Сили, котрі оберігають від небажаних ситуацій. Але є і інші сили, котрі зацікавлені в знищенні людини, в погіршенні її добробуту. Отож навколо людини починається махач. Результат якого залежить від кількох факторів. Зокрема і того, який досвід для людини є найкорисніший.

Тому з сьогоднішнього дня ми час від часу протягом дня задаємо собі питання: “Я точно хочу отримати те, про що думаю в даний момент? Я дійсно хочу обрати саме такий досвід?” І зміщуємо фокус на бажані речі.

Анекдот в тему)

Чолов’яга їде в тролейбусі і думає: “Дружина – стерво, друзі – покидьки, начальник – дебіл, робота – фігня, життя – лайно …”

За спиною мужика стоїть Ангел, записує в блокнот і думає: “Які дивні бажання, а головне – одні й ті ж кожного дня! Але нічого не поробиш, треба виконувати …”

Йдемо далі. Виконуючи практики з купюрами і дитячими спогадами, ми вже стикнулися зі своїми почуттями. Продовжимо з ними знайомитися.

Практика 2. Барометр почуттів. Протягом дня фіксуємо і відзначаємо в блокноті, які почуття у нас проявляються в спілкуванні з людьми? При перегляді ТБ. При здійсненні покупок. При виконанні роботи. І т.п. Починаємо вести облік своїх почуттів.

Прямо зараз – які почуття у Вас в душі? Де вони відчуваються в тілі? При цьому руки/ноги холодні або теплі? Що відбувається з диханням? Наскільки вільно Вам дихається в даний момент? Як змінюється стан, якщо зробити кілька більш глибоких вдихів і видихів?

Відзначаємо всі ці спостереження в своєму бортовому журналі)

Практика 3. Назвемо її “Мануалка для спини”. Нерідко люди, які мають страх безгрошів’я, скаржаться на біль у поперекові, або дискомфорт у м’язах, що проходять обабіч хребта.

Якщо перекласти цей сигнал з мови тіла, то виявиться, що ви не відчуваєте підтримки від Життя. Боїтеся не витримати, не понести вантажу Життя.

Здорова спинка дуже потрібна для плідної діяльності. Для максимально повноцінної участі в Богослужінні. Щоби не хотілося крутитися, вертітися, щоби “Благодать не застрягала”, а вільно проходила, повноцінно наповнювала та зцілювала, а не билася об скручене вузлом тіло.

Виконується вправа сидячи, притискаємо коліна до живота. Охоплюємо їх руками. І починаємося перекочуватися назад-вперед, назад-вперед.

Перекочуємося кілька хвилин. Ваше тіло саме підкаже, коли зупинитися. Поступово можна збільшувати час виконання і інтенсивність перекочування.

Можна трохи змінити траєкторію, щоб навантаження припало трохи в сторону від центральної лінії спини. Зробіть рівну кількість хитань в праву і в ліву сторони. Практика вважається виконаною, якщо рухи проходять вільно і немає неприємних відчуттів.

Малюнки малюємо, вправи решта робимо! Гарного дня!)

День восьмий

Вітаннячки) Ми з вами вже тиждень і один день осмислюємо актуальну ситуацію. Хтось вже почав бачити певні причинно-наслідкові. Чому все так, як є. Зокрема і з фінасами.

Це ще тільки проблиски розуміння, але і їх достатньо, щоб усвідомити, що ми можемо впливати на стан своїх справ. Щоденно робимо власний внесок, щоби все було саме так.

Вчора ми з вами робили на перший погляд просту практику. І написали свої враження про гроші. Продовжимо роботу з ними.

Практика 1. Перегляньте написаний список. Спробуйте побачити його з боку, немов його писала інша людина.

Ми з подивом помічаємо, що він не зовсім про гроші. У ньому розкривається людина, яка його написала. Такою як є. Зі своїми побоюваннями і мріями, переконаннями і цінностями. Відкриваються особливості її відносин зі світом. Стають очевидними проблемні місця і що саме вимагає осмислення та рефлексії.

Задайте питання “Що таке гроші?” людям, які вас цікавлять. І давно знайомі Вам люди починають відкриватися з зовсім іншого боку. Як вже писала, гроші немов дзеркальця – в них відображаємося ми. У всій своїй багатогранності, такими як є. Зрозуміло, що допит з пристрастю саморозкриттю мало сприяє)

Коли ми починаємо заново знайомитися з грошима, стає ясно, що ми про них не так вже й багато знали. Ми щодня тримаємо їх в руках, віддаємо і приймаємо. Обмінюємо на товари і послуги. Але лише тільки коли фінансове становище міцно припирає нас до стінки, починаємо задавати собі питання. “Що ж таке ці гроші?” і “Чому у мене їх рівно стільки, скільки є в даний момент?”

Сьогодні ми з Вами підійдемо впритул до нової теми для розмови. Почнемо розбиратися, звідки береться злиденна свідомість. Адже її носіями можуть бути як незаможні люди, так і люди з великими статками.

Але прикол в тому, що ті статки за наявності злиденної свідомості людям не в радість. Вони не здатні їх використати на благо. Бояться втратити, мають жадобу. Від так використовують неефективно, на руйнування.

Для початку зробимо наступну практику. Щоби мати конкретний матеріал для роботи.

Практика 2. Сідаємо зручно і закриваємо очі. Якийсь час приділяємо диханню – вирівнюємо його, робимо більш глибоким. Давайте подумаємо про своє дитинство. У пам’яті починає спливати, що батьки говорять про гроші. Відзначте своє враження, скільки їх в сім’ї? Які це викликає почуття у Вас?

Тепер згадується момент, як тато чи мама дали Вам гроші. Скільки у Вас в руці? Що відчуваєте, тримаючи гроші в руках?

Потім фокусуємося на моменті, коли хотіли щось купити і просили грошей у батьків. Вони дають/не дають? Купують/не купують? Які почуття у Вас викликають ці спогади? Образу? Страх? Почуття провини? Радість?

А ось ситуація, коли Ви витратили гроші без дозволу або втратили. Які почуття з’являються в душі?

Відкриваємо очі і записуємо все побачене і відчуте в блокнот. У цих спогадах нові шматочки пазлу, який нам належить скласти)

Практика 3. Ефективність якої дійсно захмарна. Суттєво поліпшує настрій, підвищує рівень життєвих сил, нормалізує роботу кишківника, що особливо актуально при стресах і засиджуванні. Адже саме ці м’язи страждають першими.

Відчуєте прилив сил, помітите, що до всіх проблем у своєму житті починаєте ставитися інакше – адже їхнє вирішення вам під силу. Вона дозволяє нам ставати більш врівноваженими. Людину стає важко “дістати”.

Їжа чудово засвоюється. Тіло стає пружним та підтягнутим. А особливо ефект буде помітним у області живота. Для шкіри ця практика справді чарівна – зникають висипання, розгладжуються зморшки. І для всієї цієї дивовижі нам достатньо просто виділити пару хвилин в день! Дійсно – чудеса)

Отже, до справи. Крокуємо на місці, максимально високо піднімаючи коліна. Промовляючи: “Я легко долаю всі труднощі і перешкоди!”.

Виконуємо кілька хвилин. Енергійно, але без напруги. Слідкуємо, щоб дихання було вільним. Не допускаємо стримування. Спочатку коліна буде піднімати важко – адже назбиралося таке, від чого нам необхідно швиденько позбутися. Поступово почнете сягати колінцями грудей.

Тому давайте разом. Ліве колінце летить до назустріч із правою рукою, а праве – із лівою. Синхронізуємо рухи рук та ніг.

“Я легко долаю всі труднощі і перешкоди!”. Енергійно, з ентузіазмом. Не забуваємо дихати. Крокуємо до поставленої мети, тримаючи в уяві образ здоров’я, краси та стрункості.

Ось він – такий яскравий і бажаний. І ще пару кроків. Завершили. Робимо таке фууууух.. Видихаємо.

Ну, малюнки ви малюєте, попередньо вивчені вправи робите) Молодці! Адже для нашої роботи потрібно багато життєвих і ми вже вчимося поповнювати їхній запас.

Дякую за Вашу увагу! Захоплюючого самопізнання!

День сьомий

Вітаю всіх, кажу привіти, привітально махаю ручками.

Ми з вами продовжуємо шукати відповідь на численні питання. Зокрема – “Чому в моєму житті все так, як є?” “Що знаю про себе?” “Чому грошей рівно стільки, скільки є на даний момент?” Та інші.

Ті, хто вчора чесно проробив практики з монетками, могли зробити для себе важливі відкриття.

Перше – осмислити, як українцями маніпулювали весь цей час, використовуючи грошові знаки.

Князь Володимир карбував златники із золота найвищої проби. Тому що був ДЕРЖАВОТВОРЦЕМ. Цінував цю землю та людей в ній. Бажав, щоби поважали і людей, і державу інші народи.

Кожен, хто тримав у руках ці гроші, підсвідомо всотував – Круто тут жити. Володіємо Скарбами. Гідні найкращого. Не вищі за інших, але Високо достойні.

Яке ставлення виховували всі ці роки? Які почуття виникають при триманні копійок? Ви їх вчора записували. Пригадайте.

А кожна найменша копієчка – це проекція нашого ставлення до України. Наша оцінка гідності нашого народу й землі. Що насправді ми думаємо таким чином про неї? Віримо в неї? Вона відчувається нам надійною? Чесно відповідаймо. Отож.

Саме для того ми вчора старалися змінити ставлення до найменших часточок нашого з вами добробуту. Хто вірний у малому – тому довіриться й більше. Хто вибудовує вірне ставлення до найменшого, той буде вірно ставитися і до неспівставно більшого.

Їдемо далі. Наступне, що маємо зробити, це припинити скаржитися. Одна справа хотіти поліпшення стану речей й чесне розбирання з причинами. А інше – ниття безпросвітне. Заздрість та скиглення.

Все має чіткий причинно-наслідковий. І випробувань некорисних не буває. Навіть ті, які на нас цілого місця не залишають, покликані щось нам відкрити. Про себе і світ.

Якісь з практик будуть виглядати повторюваними. Та всі їх потрібно робити. Адже свідомість, підсвідомість – це щось типу капустинки. Тож, щоб дістатися до качана, до суті, слід обережно знімати листочки. Один за одним. Деякі будуть парними.

Негласно ми домовилися перестати скаржитися. Зайняти активну життєву позицію. І чесно розібратися, яким чином можемо вплинути на ситуацію, що склалася.

За минулий тиждень ми з Вами непогано попрацювали. Вже знайшлися перші підказки щодо грошей. А саме – те, що ми говоримо про гроші і свої справи, створює ситуацію такою, якою вона є. Хочемо поліпшити – починаємо приручати свої слова)

Практика 1. Ми вже записували з вами приказки та вислови щодо грошей. Витягували установки, що сидять в підсвідомості. Робимо це для того, аби побачити, що всі вони реалізуються в нашому житті. Адже у нашої підсвідомості відсутнє почуття гумору. Вона просто дослівно виконує все, що ми в нього завантажуємо. Тепер – наступний крок)

Дістаємо свій чарівний блокнот і пишемо список з 20 пунктів: “Гроші – це …” Ми щиро зацікавлені в самопізнанні та поліпшенні свого добробуту і тому не філонимо. Вдумливо і свідомо записуємо, чим для нас є гроші. Яке у нас про них враження? Що ми про них думаємо?

Оголосивши весь список, ми з вами побачимо чергову підказку щодо грошей)

Життєвою ситуацією керують також і наші думки. Те, що ми думаємо, в тій чи іншій формі реалізується в нашому життєвому досвіді. А оскільки більшість таких думок ми запозичили, десь почувши, їх доведеться гарненько перетрусити. І залишити лише ті, які відповідають бажаному нами станові справ. Щоби доповнити їх відкриттями Божого Виміру.

Практика 2. Які враження про гроші до нас прийшли з телевізора? Починаємо згадувати побачені фільми. І виловлювати з них те, що прилипло і стало частиною наших переконань. А значить – частиною нашої реальності. Які враження про гроші Ви отримали з бачених фільмів? З якими наслідками асоціюється збільшення кількості грошей? І т.п.

Практику робимо не поспішаючи. Важливо виловити всі сюжети, що вплинули на нас. Саме вони рулять в нашій підсвідомості, доки ми їх не усвідомлюємо.

Практика 3. Для відкриття Божого Виміру нам слід зробитися місткішими. Щоби Боже мало, куди увійти. Тож будемо…споглядати горизонт.

Коли людина багато часу проводить в обмеженому просторі, відбувається звуження її мислення та свідомості. Втрачається правдивий масштаб речей та явищ.

Тож давайте щодня знаходити 5-10 хвилин, щоб подивитися на горизонт. Одразу відчуваємо, як перестають тиснути на голову різні проблеми. В грудях з’являється більше повітря і стає непорівняно легше дихати від простого споглядання горизонту. Ми ніби розчиняємося в безкінечності, стаємо одним цілим зі світом. Розквітає ні з чим не порівняна радість. Від цієї неосяжності простору, просто від того, що маємо можливість це бачити і цим милуватися. Просто від самого БУТТЯ…

Дуже потужна практика. Після кількох практикувань ми помічаємо, що ситуація перестає тиснути на нас. Що обставини втрачають владу над нами. Ми стаємо здатними побачити все різноманіття варіантів, сприймаємо речі адекватно – не перебільшуючи їхнього значення для нашого життя чи самопочуття. Ми відчуваємо, що ростемо. Адже наповнюється силою щось неймовірно важливе. Щось таке, з чим було втрачено контакт включенням у купу повсякденних справ. Помічаємо, як стаємо глибшими…

Класно поєднувати із молитвою. Не молитеся – тоді повна тиша. Це теж необхідний досвід.

Продовжуємо щодня малювати наші спеціальні малюнки. Якщо один день пропустили, починаємо новий відлік серії. Нагадую, що мінімум 21.

Працюємо зі списком бажань. Робимо тілесні практики. Завтра доповнимо ще однією.

Кожен день знаходимо щонайменше 10 речей, за які вдячні в своєму житті. І дякуємо за них від душі)

Дякую за Вашу увагу! Дивовижних всім відкриттів!

День шостий

Цьомаю в щічки всіх, хто сьогодні вирішить потрудитися у самопізнанні. А займатимемося сьогодні наступним.

Попри те, що страх безгрошів’я є домінуючим у сучасної людини і теми розмов крутяться навколо них, спроби розібратися із тим, що це за звір за такий, наштовхуються на шалений опір підсвідомості. Особливо у українців. Адже в колективні пам’яті є і розкуркулення, і численні випадки раптового знецінення коштів.

Тож коли відчуваєте тривогу при осмилення питань фінансів, то маєте розуміти, що піднімаєте пласти досвіду і власного, і попередніх поколінь. Задля вироблення іншого, вірного ставлення до природи грошей.

Класно Нікола Тесла сказав. Нагадаю, абсолютно непересічний винахідник. Котрому через Боговидіння Принципів Світобудови вдалося випередити час і мисленням, і плодами праці.

“Гроші не можуть замінити того, що вклав у людину Бог, але вони можуть засліпити, зачарувати, підкорити своїй волі”.

І так воно і є. Отож задача наша – позбутися як зневажливого ставлення, так і обожнювання. В ідеалі – відкрити інші, більш Досконалі Божі Інструменти для взаємодії із реальністю.

Сьогодні про знецінення та підміну понять поговоримо. Тож відразу до справи)

Практика 1. Ми з вами записували днями різні фрази про гроші? Виявилося, що наша підсвідомість просто напхана різними висловами про гроші. Які промовляються як певна істина. Хоч більшість із них на практиці виявляються далекими від життєвості.

Ми старанно пригадували всі приказки про них, притаманні нам та іншим людям висловлювання, які ми знаємо і вживаємо щодо грошей.

Кілька загальноуживаних висловів ми розглянемо прямо зараз. Щоб на власні очі переконатися, як сильно впливають подібні стереотипи на людей. Як відбулася підміна понять.

Всі чули фрази типу “Рахує копійки”, “Заробляти копійки” тощо. Так кажуть, коли хочуть показати дуже низький рівень доходів, підкреслити скупість тощо. І відразу до практики.

7 років тому я просила людей для експерименту розплатитися в магазинах монетками. Зробити це кілька разів підряд з різними касирами і продавцями. Відстежувати реакцію касира на оплату копійками і відчувати свої почуття і відчуття.

Просила рефлексувати,чи просто/складно було зважитися на такий досвід? Наскільки легко/важко було очікувати, доки касир перерахує монетки? Чи важливо було, що подумають про ваше фінансове становище люди в черзі? Записували спостереження до блокноту.

Розповідала тоді й про те, що мій досвід оплати копійками приніс мені багатий улов вражень. Реакціями касирів були і жалість, і зневага, і подив. Звичайно, зустрілися і люди, які були просто вдячні за покупку. І формою оплати особливо не парилися)

Зараз такий досвід є фактично неможливим. Адже за цей час копійки почали забирати зі вжитку. Округлюють ціни.

Чому така увага до копійок? А тут криється дуже важливий момент. Первинно монети були золотими. Потім стали ще срібними, але то значно пізніше.

До слова, златник, який карбували на території українських земель часів князя Володимира Великого містить тризуб. Додам зображення в коментах. У наросійців, якими ще не штиняло на Землі, коли в тут вже була Церква з юліанським календарем та золоті обігові монети, карбування золотих монет почало відбуватися лише у 15 столітті. Ці знання необхінні для позбування меншовартості й отряхування зі свідомості ляпотиння блохерів про “російськість усього”. Вони нічого свого не мали і не мають. Крали і крадуть.

Але далі про монети. Якщо ви читали розповіді попередніх поколінь, то в розповідях про колядування могли зустрічати, як раділи малі колядники, отримуючи “золотий”. Є навіть відображення таких речей у текстах самих колядок.

Отож ставлення зневажливе виникало до монет поступово. Викривлюючи при цьому взагалі ставлення до грошей. Адже найдрібніші з копієчок – це все одно молекули та й атомів грошей)

Неодноразово доводилося бачити ситуацію, як люди викидають копійки прямо на вулиці. Зневажливе ставлення до дрібниць визначає наші взаємини з чимось в цілому. Тому з сьогоднішнього дня ми з вами починаємо відчувати більшу повагу до копієчок. Пам’ятаючи, що всі вони – частинки нашої валюти, яка є ознакою існування держави. Часточки добробуту нашої з вами країни.

Практика 2. Беремо в руки монетки, роздивляємося їх, зважуємо у руці, відчуваємо їх на дотик. І викликаємо в собі нові почуття до них – повагу і вдячність. Розуміючи, яку важливу роль вони виконують. Без поклоніння і культу. Тільки щирі почуття. Просто крапельку поваги. Або хоча б менше зневаги для початку – у кого як вийде)

Практика 3. Роздивляємося власні руки. Особливо долоні. Руки людини – це не просто пара кінцівок. Це канали отримання та давання. Хватальний рефлекс – один з перших, які виникають у немовлят.

Руками ми беремо та даємо. Торкаємося, обіймаємо. Б’ємо при потребі. Зачерпуємо воду. Зцілюємо руками.

Стиснімо одну руку в кулак. Спробуймо всунути туди щось. Вийде? Ні. А у відкриту долоню? Так.

Це також унаочнення закритості та відкритості свідомості. Вона має вміти бути і закритою для маніпуляцій, і відкритою для впускання Божих Підказок. Закостенілість в якомусь одному положенні – це неживість.

З розчепіреної долоні все виливатиметься й висипатиметься. Тримання рук виключно в кулаках суттєво обмежить їхні функції.

Зробимо тест на рівень життєвих сил. Почергово утворюємо кільце з великого пальця та інших. А іншою рукою пробуємо кільце розірвати. Що легше це вдається – то нижчий рівень. Що складніше – то рівень життєвих сил вищий.

Тепер погляньмо знову на долоньки. Відчуймо як в центрі кожної з них розливається посмішка. Спробуйте протягом дня час-від-часу спонукати свої долоньки всміхатися. Відслідковуйте, як змінює це ваш стан, як впливає на працездатність, на смак того, що їсте чи п’єте.

Продовжуємо малювати малюнки. Робимо тілесні практики з попередніх матеріалів. І щоденно знаходимо за що сказати “Дякую!Дякую!Дякую!” або “СпасибіСпасибі!Спасибі!”

Дякую за Вашу увагу) Гарного плідного самопізнавального та діяльнісного дня!

День п’ятий

Сьогодні без теорії. Практичні штуки будемо робити. Вчора попереджала, що нині нам з вами знадобляться грошові купюри різного номіналу. В ідеалі, щоб була й інша валюта.

Одразу крапки над і. Все, що прочитаєте сьогодні, не має на меті створити якогось культу навколо грошей. Навпаки. Призначенням цих практик є вирівнювання ставлення до них. Надання вірного місця в спискові цінностей. Вироблення сприйняття їх як потрібний інструмент. НЕ ЄДИНИЙ ІНСТРУМЕНТ. Один з. Насправді інші, Божі Інструменти, котрі належить відкрити, куди потужніші. Гроші – найгрубіший та найпримітивніший з них. Проте необхідний.

До справи. Дорогою ще й кілька міфів розвінчаємо щодо грошей.

Практика 1. Беремо в руки одну з купюр. Розглядаємо її уважно. Підносимо до носа, щоб відчути запах.

Так-так, виявляється гроші пахнуть! І навіть дуже сильно.

Понюхавши грошовий знак іншої країни, Ви помітите, що пахнуть вони абсолютно по-різному. Тепер закриваємо очі і досліджуємо купюри на дотик. З подивом помічаємо, що відчуваються вони теж по-різному!

Запишіть свої відчуття від запаху і дотику до купюри. Які почуття у Вас виникають, коли Ви тримаєте гроші в руках?

Це радість чи, можливо, смуток? Відчуття, що вони “брудні”? Чи навпаки – жадоба і якесь “ще ще ще”? Образа чи задоволення? Записуємо почуття, які у нас виникли. Максимально чесно. Не для преси. Для себе.

Для самопізнання та позбуття страху безгрошів’я нам необхідний СВІЙ ВЛАСНИЙ досвід сприйняття грошей. Не художні образи і чужі оцінки. А власний РЕАЛЬНИЙ досвід контакту з грошима.

Отже, продовжуємо. Знову беремо грошову купюру. Як і перед тим гарненько розглядаємо її. Відзначаємо колір, текстуру, слова і зображення. Потім підносимо до вух, щоб пропустити через сприйняття шелест купюр. Не поспішаємо.

Тепер проводимо грошовим знаком по шкірі руки, ноги або живота. Які відчуття викликав цей дотик?

Результати виявляються дуже драматичними і інформативними. З глибин підсвідомості вилазять і справжні почуття до грошей, і купа приховуваних знань про себе.

І їх ми дбайливо записуємо в свій робочий зошит. Ретельно, щоб жодне не втікло від нашої уваги. Тут криється частина відповідей на питання, чому грошей у нас рівно стільки, скільки є. І чому взагалі все в житті так, як воно є.

Практика 2. Тепер нам знадобиться чистий аркуш паперу. З якого ми вирізаємо кілька прямокутничків. Такого ж розміру як купюри. Беремо в руки спочатку грошові купюри різного номіналу. Ще краще, якщо вони у вас в різній валюті.

Закриваємо очі і намагаємося максимально повно відчути гроші. Запам’ятовуємо свої відчуття. Тепер беремо в руки вирізані прямокутничники. І відчуваємо їх в своїх руках. Потім знову беремо в руки гроші і порівнюємо свої відчуття.

Щойно ми розвінчали ще один міф) Гроші – дуже навіть не “звичайні папірці”. Навіть без тренування сприйняття ви відчули різницю. Так відчувається оте ЩОСЬ, чим є гроші. Запам’ятаємо цю різницю.

Практика 3. Я- …

Щойно ми з вами відчули певну силу, яка міститься в грошах. Вона сама собою не є доброю чи поганою. Просто здатна роздмухати в людині все, що назбирала за своє життя – особистісні якості, почуття тощо. Збільшує безоціночно – і хороше, і не дуже.

І тут ми підійшли до спростування ще одного міфу – гроші зовсім не “псують людину”. Вони – просто енергія, яка проявляє в людині приховане. І збільшує пропорційно кількості грошей.

Щоб визначити, що саме в нас збільшать гроші, коли прибудуть, чи виявлять, якщо їх поменшає, напишемо список своїх якостей. Я – … І так 50 пунктів.

Якщо хочемо, щоб гроші були нам на благо, не лінуємося) Таким чином ми окреслюємо план подальших дій – що захочеться змінити.

Аналогічно чинитимемо з почуттями. Шукатимемо образи, страхи, злість, заздрість. Завдання – усвідомити, чим багаті в даний момент)

ЩОДЕННІ ПРАКТИКИ. Малюємо черговий малюнок. І виконуємо тілесні практики.

Після виконаної роботи радіємо проробленому обсягові роботи, дякуємо собі за волю до перемоги і докладені зусилля. Ще знаходимо за кого/що подякувати сьогодні. Щиро і тепло промовляємо “Дякую! Дякую! Дякую!” Або “Спасибі! Спасибі! Спасибі!”, якщо слово “дякую” викликає якісь небажані асоціації)

Дякую Вам за те, що дочитали текст!) Ненудної практики і гарного дня!

День четвертий

Привітики, любесенькі) Продовжуємо з вами розмахувати нашою вудочкою, темою грошей, щоби повиловлювати в собі те, що не могли побачити в інший спосіб. Усе, що заважає бути на зв’язку із Богом, усе, що звужує свідомість, зациклює на грубому матеріальному рівні, не дає перемикатися на духовні хвилі.

Якщо ви спробували ці дні робити описувані практики, то могли помітити кілька моментів.

Перший – в такій трешовій ситуації виникає питання. Коли всім гаплик, то навіщо все це робити?? Ну, принаймні для того, щоби на аудієнцію із Творцем прийти більш обізнаними про себе. А то сором же буде – і не зробили нічого годящого і про себе за життя нічо не дізналися.

Момент другий – дикий опір при обдумуванні питання грошей. Це пов’язане із тим, що навіть в сфері сексу не назбирується стільки страхів та інших бяк, як в площині фінансів. Нам дуже страшно в цьому копирсатися. Просто якийсь містичний жах люди описують – а раптом почну обдумувати і грошей не буде?? Настільки табуйованою є ця тема, настільки обкрученою страхами.

Саме цю тему ми вважаємо “не Божою справою”, а таких не буває. Саме ця тема заважає нам бачити в буденності Вимір Божих Чудес. Отой, де тисячі насичуються кількома рибами та хлібами. До речі, саме цей фрагмент, описаний усіма Апостолами-Євангелістами, є найбільшим каменем спотикання для віри. А мав би бути дверцятами. Сподіватимемося, що поступово так і буде.

Симптомом змін буде зникання щодо цього установки “Цього не може бути”. Не сліпою вірою. Внутрішнім розумінням. Але то про потім. Зараз же до зробленого вчора.

Минулого разу ми познайомилися з тим, що назвала Обмежувачами. Та вони не просто обмежують людину в спробах заробити більше. Це ще й певні гачки, котрі змушують людей багатих бути жмикрутами, боятися бідності, провокують бажання загребти побільше, хапати, що під руку підвертається.

Це один з видів прутів, з котрих зладовано клітку, в якій перебуває свідомість людини. Які заважають і Богоспілкуванню, і плідному щасливому життю. Поступово роздивимося усю конструкцію. Зараз же про знайдені установки щодо грошей, котрі почерпнули з розмов, пояснень, фольклору, медіа тощо.

Ви і раніше з ними зустрічалися, коли намагалися заробляти більше або витрачати ефективніше. Але немов натикалися на невидиму перепону – стіну, через яку всі зусилля виявлялися безрезультатними, а вкладення грошей неефективними.

Цією стіною є Обмежувачі. І вони настільки розперезалися, що не обмежилися лише кількістю грошей) Обмежувачі закріпилися і проявляються на всіх рівнях життя людини:

1) тілесному,

2) почуттів і емоцій,

3) ментальному – рівні думок, установок і переконань,

4) життєвих сил,

5) сексуальному,

6) рівні реалізації,

7) ну і, звичайно, фінансовому.

Ось чому для того, щоб поліпшити ситуацію, ми виконуємо різноманітні практики. Це дозволяє нам просуватися одночасно по декількох рівнях. Щоб кожен день був максимально наповненим, щоби хоч трішки надійнішим ставав грунт, на якому стоять наші ноги посеред трясовиння, яким зараз змальовується реальність.

Якщо Ви дочитали до цього місця, займемося практиками)

Практика 1. Для наступного разу нам з вами знадобляться грошові купюри різного номіналу. В ідеалі, щоб була й інша валюта. А сьогодні розпочнемо цикл малюнків.

Запасаємося чистими листочками паперу А4. Мінімальна кількість малюнків має бути 21. Максимальна – скільки відчуєте, що треба.

І щодня будемо малювати по 1 малюнку певним чином.

Беремо ручку або олівець. І ставимо собі питання: “У чому саме полягає моя проблема з фінансами? Що мені необхідно зрозуміти про гроші? Про інші сфери життя? Що мені слід змінити у духовному житті? Де я хиблю? Що розумію чи оцінюю невірно? Що маю винести із актуальних проблем та випробувань?” І нехай олівець сам малює. Що йому заманеться)

Можливо, це буде абстракція або навпаки деталізований малюнок. Бути може, олівцеві/ручці захочеться креслити або навіть дірявити папір. Дозвольте їм це. Ви самі відчуєте, коли малюнок закінчено. Після закінчення малювання обводимо малюнок – беремо в рамочку. Розглядаємо його якийсь час. І прибираємо туди, де будемо зберігати всю серію малюнків.

Практика 2. Оскільки ми торкнулися теми Обмежувачів, то сьогодні ж розпочнемо роботу з ними. Провідчуваємо, познайомимося глибше, інтенсифікуємо потрібні спогади. Адже наше тіло – щось типу флешки життєвого досвіду, на яку записуються усі-усі події та ситуації. Тож в прямому сенсі ми носимо власний досвід з собою.

Відкриваємо для себе чудову вправу. “Арка” А. Лоуена. Виконуємо як на малюнку)

Стаємо на ноги, розставивши стопи на відстань близько 50 сантиметрів, злегка розвернувши носочки всередину. Тепер впираємося кулаками в поперек. Не відриваючи п’ять від підлоги, згинаємо коліна. І прогинаємося назад.

Вага тіла – на передній частині стоп. Дихаємо глибоко, задіюючи живіт. Виконуємо 0,5-1 хвилину.

Нічого не уявляємо. Гг не відкриваємо собі ніяких там чакр. Просто відчуваємо своє тіло, де в ньому поназбирувалися напруги, де стопориться проходження тієї ж Благодаті на Богослужіннях.

Тільки почавши практикувати, ви можете відчути різні напруги – в попереку, горлі, в плечах, колінах тощо. Продовжуємо дихати і відчуваємо як в тілі починають з’являтися перші тремтіння – це цілющі відчуття. Які дозволяють звільнитися від руйнівних напружень і наслідків стресів. Після вправи вже знайоме нам ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Практика 3. Посміхаємося грудьми. Чимало людей ще після псевдомедичної епопеї відчули здавленість грудей. Ніби пасками тугими хто стягнув – так закріпився страх вдихнути заразу. Котрий став обмеженням самовираження, не дає радіти, не дає вдихнути життя на повні груди. Провокує неврози, серцево-судинні з легеневими. Робить людину боязкою та скутою, а молитву – нещирою. Формальним озвученням слів.

Знайдіть хвилинку і відчуйте, що в центрі грудей у вас розливається посмішка. Відчуйте, як м’яко розпливаються в усмішці “вуста” в центрі грудей. Потім уявлення переросте в реальне фізичне відчуття. У грудях з’явиться дуже приємне відчуття – м’яке і ласкаве тепло. Яке чарівним чином змінить самопочуття і настрій.

Поєднайте вправу з промовлянням слів “Дякую!Дякую!Дякую!” Відчуйте, як це змінює стан. Відходить втома, дихати стає легше. Проблеми починають виглядати більш вирішуваними. Вже не змушують задихатися під їхньою навалою. Будь-які (навіть конфліктні) ситуації вирішуються найкращим чином. На душі стало тепліше і радісніше. Це нехитре вправляння володіє реальними цілющими властивостями.

Скептики можуть сказати, що Святі Отці такого не робили. І це буде частково правдою. Та зосереджувати увагу на області грудної клітини вони навчали. Тут зараз інший момент. Ми значно дохліші за попередні покоління. Наша життєва сила є розтриньканою на новини та гортання стрічки, на низькорівневі емоції та тривожні думки. Тож до рівня Святих Отців нам ще трошки доведеться підніматися. Тому зараз посміхаємося і дякуємо.

Також щоденно робимо вже освоєні тілесні практики. І знаходимо, за що подякувати сьогодні)

Дякую за Вашу увагу, дорогі мої друзі! Гарного дня!

День третій

Всім привіт. Мету марафону не нагадуватиму. Сподіватимуся, що за два дні не забули)

Вчора ми з вами не байдикували – вже розпочали пошук стратегій і установок, уявлень та вловленості очей, які створюють ту ситуацію, в якій ми зараз знаходимося. Адже для того, щоб прийти до бажаного результату, нам необхідно переглянути усе, що не працює. Або спрацьовує нам на шкоду. Що невірно нас налаштовує, не дає почути Божі підказки.

Відправною точкою в наших вчорашніх шуканнях стало ставлення до грошей авторитетних для нас людей. Ми намагалися пригадати слова, що визначили наше з вами ставлення до грошей. Конкретні слова і особистий приклад людей поводження з грошима.

Ми виконували з вами практику, яка дозволяє відшукати і витягнути на рівень усвідомлення наші внутрішні закони, що стосуються грошей. Внутрішні обмежувачі, які керують отриманням і використанням грошей. Створюють неправдиві їх сенси. Викривлюють світогляд, не дають встановитися правдивим взаєминам з Богом.

Виконуючи практику, Ви згадали про свої перші враження про гроші. Які склалися під впливом найближчого оточення. Що Вам вдалося пригадати? Можливо, слова що “гроші не пахнуть”? Або що це “звичайні папірці”? Або що “вони дістаються кров’ю і потом” і “їх не буває достатньо”?

Важливо виловити і записати подібні враження і фрази з ВЛАСНОГО досвіду. Саме з ними ми будемо працювати далі.

Тепер сьогоднішні завдання)

Практика 1. Гарненько покопирсавшись в шафах пам’яті, ви записали деякі спогади про гроші зі свого дитинства. Переглядаємо написане і бачимо, що знайдені установки, з якими нам належить попрацювати, створюють відносини з грошима за такими напрямками:

1) скільки грошей мати

2) скільки їх можна витрачати

3) яким чином заробляти гроші

4) як можна використовувати

5) як ставитися до грошей.

Знайомтеся, Грошові обмежувачі власною персоною) Це знайомство ми продовжимо і розвинемо для того, щоби поглибити самопізнання та спробувати бодай трішки осягнути Принципи Премудрої Світобудови, отримати надійне опертя під ногами посеред бурі, що ризикує нас знести.

Вже писала, що з тілом для цього особливо слід працювати. Щоби новини не вибивали. І від викликів не тікалося в хворобу чи в апатію, а конструктивно реагувалося.

Отож практика 2. Заземлення. Ця практика А. Лоуена добре відома моїм читачам. Через відновлення зв’язку із землею вона дозволяє віднайти почуття глибокої впевненості і внутрішньої рівноваги. Всі стреси безпечно розряджаються в землю і проходять без руйнівних наслідків для організму. Завдяки вкоріненості в тілі поліпшується самопочуття. І прийняття рішень відбувається з позиції спокійної впевненості у власних силах.

Встаємо і розставляємо стопи на відстань близько 25 сантиметрів. Розгортаємо носочки злегка всередину, щоб трошки потягнути м’язи сідниць і задньої поверхні стегон. Нахиляємося вперед і торкаємося підлоги пальцями обох рук. Коліна трішки зігнуті. Вся вага тіла має припадати на стопи, не переносимо її на руки. Розслабляємо шию і дозволяємо голові вільно повиснути. Дихаємо ротом вільно і глибоко.

Тепер дозволимо вазі тіла «перетекти» вперед так, щоб вона припала на передні частини стоп. П’яти можуть трохи відриватися від підлоги, але ледь-ледь.

Обережно розпрямляйте ноги, доки не натягнуться підколінні сухожилля. Ноги, однак, не повинні випрямитися повністю, а також не повинні бути заблокованими.

Із продовженням практикування відчуття в ногах якісно зміняться. Вони стануть більш живими. Будуть менше втомлюватися. Ви відчуєте в них цілющі вібрації – приємні хвильки в м’язах. Так з організму почнуть іти напруга і наслідки стресів. Хода і будь-які пози набуватимуть невимушеності і впевненості.

Практика 3. Вдячність тілові. Ми вже два дні вчимося набувати реального і практичного стану вдячності, а тепер час розширити наші вміння. З сьогоднішнього дня ми починаємо дякувати своєму тілові і всім його органам за те, як вони чудово працюють для нашого блага. Вони довго залишалися поза нашою увагою. Нерідко вона буває захопленою побутовими проблемами або телевізійними сюжетами.

Ми виправимо свій недогляд. Насичуючи почуттям вдячності і промовляючи слова “Дякую!” кожній часточці свого тіла, кожному органові. Уявляючи, що вони радісно посміхаються у відповідь. Якщо в якомусь із них існує проблема, уявіть, що обгортаєте його любов’ю і турботливою увагою, ніби тепленькою ковдрочкою. “Дякую! Дякую! Дякую!”

Дякую за Вашу увагу, дорогі мої друзі! Гарного дня!

День Другий

Вітаю малятка і сонечка, зайченята та цукерочки, всі мої пречудові і дорогі мені, знані й незнайомі, хто вирішив використати наявний час на те, щоби попрацювати над собою за матеріалами марафону, котрий, як вже казала, проводила 7 років тому. Подаю матеріали трішки доповненими. Щоби містили і відповіді на актуальні випробування.

Вчора могли читати, яку мету має цей марафон. Будемо розчищати завали. Займатися самопізнанням, використовуючи гроші як певну вудочку. Заодне перетряхуватимемо все, що заважає нам отримувати підказки від Вищих Сил, жити за руку з Богом, Його Святими та Ангелами.

Серед Святих були і дуже заможні люди, і без копійки за душею. Їх єднає не матеріальний стан, а невловленість ані наявністю грошей, ні відсутністю. Це перше, що маємо сьогодні вмістити.

Самі собою гроші не завадили нікому увійти до сонму Прославлених, але й не допомогли. Куплені індульгенції – це самообман. Ті, хто на це пристали, вже це знають, або незабаром переконаються.

Друге. Трошки забігаючи наперед. Бо про це практики будуть в наступні дні. Щоби трошки підсвітити шлях, куди прямуватимемо.

Спаситель приніс людям дещо реально працююче. Інструменти для розширення свідомості. Певний стиль життя, що дозволяє єднатися з Небесами, якого маємо набути, аби спробувати пройти випробування.

Маємо навчитися щось робити не власними силами, а з допомогою Божою. Бо справжні досягнення виходять лише в такий спосіб.

І тут пояснення того, чому відбулося попхання юліанського, чому сучасні духовні “діячі” не можуть побачити те, що колись бачили Святі Отці.

Справа не в грішності. На Землі Святих не має – лише є можливість стати за підсумком життя. Справа в тому, що для єднання із Небесами людина має постійно дбати, щоби не містити нічого, щоби гнуло її до землі. От як ракета – потрібне виконання певних умов, щоби подолати силу земного притягнення.

Ієрархами ж копичиться пиха, самолюбованість через постійне споглядання своїх фото/відео/інтерв’ю, образи, гординя тощо. Вони типу “все самі знають”, а насправді просто невірно навчені. Несуть те, що лишилося від Православ’я після перемолочення віри 20-тим століттям.

А святих отців не читають. Коли й читають, то не вважають досить авторитетними, щоб не гнутися під кабінетників. Ті їм здаються наразі переконливішими. Саме їх вони бояться, вважаючи, що “з Богом вже якось домовляться”.

От в такій ситуації, коли навколо просто жесть і роздмухується страх убозтва, ми продовжуємо аналізувати те, що назбирали за ці роки. Розуміючи, що навіть невеличкий щоденно пророблений обсяг роботи допомагає створити опору під ногами.

Чим же займемося сьогодні? Беремо свій зошит або блокнот і поїхали)

Практика 1. Напишіть все, що спадає вам на думку про гроші. Всі почуті про них фрази, приказки. Все, що від дитинства всотувалося вами як “істина”. Що говорили й говорять авторитетні для вас оточуючі про гроші? Як самі поводилися й поводяться? Як отримували і як розпоряджалися? Все, що вдасться згадати.

Практику виконуємо неквапно – після постановки завдання протягом дня будуть спливати потрібні спогади. Їх необхідно буде записувати.

Потім проаналізувати, які установки і стратегії у ставленні до грошей, що взяті з дитинства, працюють при зароблянні й використанні грошей ЗАРАЗ.

Про значення цієї практики детально поговоримо наступного разу. А зараз згадуємо і записуємо, витягуючи установки і стратегії на рівень свідомості. Нелінуємося. Маємо гарненько розглянути і викинути непотрібне. Як ми чинимо з одягом та іншими речами при прибиранні.

Практика 2. Підвищення рівня життєвих сил. Для озвученої роботи нам з Вами знадобиться чимало сил. Тому займемося підвищенням рівня життєвих сил. Робимо наступну вправу.

Сідаємо на підлогу по-турецьки. І починаємо розгойдуватися вліво – вправо, по черзі відриваючи сідниці від підлоги. Якщо відчуєте напругу в горлі, дайте їй вихід через звук – стогін, мугикання, можна щось наспівувати. Почніть виконувати вправу з пари хвилин. Поступово необхідно її робити протягом 5-7 хвилин. Куприк – це можна сказати один з найпотужніших акумуляторів в нашому тілі. Життєва сила, накопичена в районі куприка, піднімаючись по хребту, насичує необхідні ділянки тіла. Прибирає затиск горла. Звільняє самовираження і творчість.

Практика 3. Пишемо список з 10 пунктів, за що ми вдячні в нашому житті. Перелік допоможуть написати такі питання: За що мені хочеться подякувати від щирого серця? Думки про що/кого наповнюють мене вдячністю?

Важливо уникнути в цій практиці формалізму – “мовляв, ну треба ж за це подякувати”. Необхідно відшукати моменти в житті, які включають щиру подяку. Для якої не доводиться силкуватися – вона природно наповнює все єство.

Коли список 10 вдячностей написаний, читаємо кожен пункт про себе або вголос. І за кожним пунктом говоримо тричі: «Дякую, дякую, дякую!», І відчуваємо вдячність за цей дар, за це благо, смакуючи і посилюючи це відчуття.

Дякую за Вашу увагу, дорогі мої друзі! Гарного дня!

День перший

ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Постійні читачі сторінки могли бачити, що кілька днів тому процитувала матеріали марафону “про гроші”, який проводила 7 років тому на кількох майданчиках.

Тоді ж пообіцяла знову опублікувати ті напрацювання. Адже чимало людей зараз бояться безгрошів’я. Весь інформаційний простір на це заточено – щоби такий страх виник і труїв людину.

З тією ж метою здійснено попхання з юліанського – щоби забрати у людей Правдиве Опертя перед мареннями, котрі планують нав’язувати як “істинні”.

Якщо хтось очікує від роблення практик, котрі публікуватиму, “золотого дощу”, то буде розчарованим. Жодних обіцянок зробити усіх мільйонерами. Його призначення в іншому – познайомити із певними Досконалими Божими Парадоксами Світобудови. Показати, як що працює. Позбавити страху безгрошів’я через розуміння певних фундаментальних речей.

Спаситель приніс людям не химерну теорію. Працюючі речі. Принципи ефективної взаємодії з оточуючим світом.

Гроші, матеріальні блага згадуються в Євангеліє. Не лише прямо. Це потужний інструмент для самопізнання. Гачок, на котрий можна виловити в собі усе те, в чому не хотілося зізнаватися навіть собі. Що не хотілося помічати та бачити. Невипадково люди про секс вільніше розповідають, аніж про гроші. Адже саме тут криються найбільші з пасток, в яких перебуває людина.

Отож до справи. Бо й так забагато тексту)

День перший. Для роботи над добробутом нам знадобиться блокнот або товстенький зошит, де ми будемо виконувати письмові практики. І стануть обов’язковими певні тілесні вправляння.

Прописувати вправи дуже бажано. Це дає більш плідні результати. До яких можна повертатися, не боячись, що забудуться. Продумування практик теж непогано працює. Дозволяє постійно тримати курс на самоаналіз. Теж норм варіант.

Тілесні вправи потрібні зараз особливо. Тіло має бути надійним опертям духу. Має навчитися не руйнуватися під навалою деструктивної й фрагментарної інформації. Свідомість має спиратися на надійний фундамент.

Плюс нам необхідно розвинути в собі здатність залучати ресурси, вірно добирати їх, приймати їх, утримувати та ефективно використовувати. І для цього нам необхідно підготуватися і тілесно, і духовно, і ментально. Навіть злегка вирости над собою) Конкретніше буду розповідати по ходу п’єси.

Поїхали)

1. Практика Список бажань. Прописуємо свої побажання максимально детально. Щось типу списку Святому Миколаєві.

1. Здоров’я. Це сфера фізичного стану і гарного самопочуття, сюди включається досягнення оптимальної ваги, краса, вправи, заняття спортом і відновлення після хвороби.

2. Фінанси. Сюди входять доходи, заощадження, виплата боргів, покупки та інші фінансові справи.

3. Відносини. Це сфера любові, романтики, шлюбу, розлучення, дітей, батьків, родичів, друзів, сусідів і домашніх улюбленців.

4. Будинок. Сюди відносяться покупка і продаж житла, його оренда, будівництво, переїзд, прикраса і ремонт вашого будинку.

5. Робота. Сюди належать питання: де і з ким ви хочете працювати, чим займатися, скільки отримувати, умови праці, винагороду, ступінь незалежності і ваш власний внесок у зміну навколишнього світу.

6. Творче самовираження. Спів, танці, малювання, написання книг, винаходи, будівництво, дизайнерське мистецтво, фотографія, акторська майстерність, кулінарія, садівництво, скульптура тощо.

7. Подорожі/пригоди. Поїздки, спорт, відпочинок, дослідження природи або власної душі, нові враження.

8. Власність/майно. Всілякі матеріальні придбання, предмети, які можуть зробити ваше життя приємніше, різноманітніше, комфортніше і практичніше.

9. Духовність. Це сфера особистих відкриттів, загоєння старих ран, відновлення власної сили, оволодіння інтуїтивним мисленням, знайомство з новими вимірами і горизонтами і збереження духовних цінностей.

10. Особливе прагнення. Сюди входить все, не було перераховано вище.

Потім перечитати. Всі побажання мають бути сформульовані в позитивних твердженнях і не містити інших людей. Відзначити, які з них видаються абсолютно нездійсненними. Подумати чому.

І ця типу нехитра вправа, прописування бажань, викликає у людини найбільший опір, найпотужніші зі складностей.

Чому так? Тому що людина стикається із собою реальною. Може побачити і власну жадібність, і незадоволення, і кровожерливість, і заздрісність, і чимало інших моментів, які не хочеться в собі визнавати. Більшості подобається мати певний “благочестивий” образ. Який, правда, гг розвалюється при найменших випробуваннях.

2. Практика Почуття вдячності. Не поспішаючи промовляємо вголос: “Дякую! Дякую! Дякую!” Відходимо від машинальної і автоматичної ввічливості. Починаємо смакувати це слово. Відчуваємо як радісно стає на душі, яким приємним відчуттям у грудях воно відгукується. “Дякую! Дякую! Дякую!” Все навколо починає ставати трохи світлішим. Ласкавими хвилями проходить це слово по нашому тілу. “Дякую! Дякую! Дякую!” Давайте знайдемо, за що ЩИРО подякувати в дану хвилину. Зосереджуємося на виниклому приємному почутті і підсилюємо його. “Дякую! Дякую! Дякую!” Протягом дня знаходимо хвилинку, щоб ще за щось подякувати.

Дякую за Вашу увагу, дорогі читачі! Благословенного дня!