Хранителі світу володіли знанням про те, що Слово є воістину єдиносущним із Безначальним Отцем. Тому ретельно добирали слова. Адже знали, що все справді зі Слова постало.
Та темні не спали. Шукали способів знищити світ та людство. Тож винайшли спосіб завдати прицільного удару по Основах Буття.
Спочатку інформації стало різко більшати. Спочатку ніхто не підозрював нічого лихого. Адже несла у собі просвітництво, можливості поглиблювати пізнання.
Та потім темні її зробили такою, що підмінює поняття. Знищує сенси. Слова припинили означати те, що первинно вміщували в собі.
Засоби масової інформації перетворилися на джерело дезінформації. Формували звужений стан свідомості. Робили людей навіюваними та агресивними.
Людей заволікали у псевдоподії. Важливе стало поза увагою. На розуми під виглядом “набуття обізнаності” виливалася неправда перемішана із перебільшенням та спотворенням.
“Це стосується кожного”. “Ти не можеш цього не знати”. Ментальний та емоційний шантаж став червоною ниткою усіх повідомлень.
Ефіри заповнили інтерв’ю ні про що. Свідомість бомбардували графіками нібито суспільної думки. Підсвідомість зламували словами-якорями, виробляли на них рефлекси як у собачок Павлова.
Соціологічні опитування стали сфальсифікованими першими. Соціологію, науку про суспільство, зробили банальною брехухою. Від Її імені звіщалося, що заманеться. Досліджень не проводилося – дані озвучувалися для маніпулювання масами.
Далі було більше. Темні почали фінансувати цілі бото-ферми. Тож вподобайки більше не означали, що думку хтось поділяє. А дизлайки не означали, що з думкою незгодні.
Та найгірше було в тому, що Хранителі світу тим виявилися зведеними. Орієнтувалися на те, що їм пхали темні як “статистику”. Відтак не бачили небезпеки, що наближалася шаленими темпами. Не розуміли реального стану речей в силу закритості кола спілкування, були дезінформованими про те, що відбувається в світі.
Дику енергію було спрямоване на радикальну втрату сенсу. Соцмережі імітували комунікування. Фальшиві аккаунти симулювали репліки. Наближаючи все до катастрофи людства та світу, про яку так мріяли.
Але. Так, завжди є це незбагненне маленьке “але”. Трохи забігаючи наперед слід сказати, що темні так захопилися, що забули, що світ збудовано на Досконалих Парадоксах. А також те, що Сила, Яка все Сотворила й робить живим, здатна найлукавіші дії обернути в результаті на Найвище Благо.
Та не випереджуватимемо події. Казку, точніше Легенди, слід читати сторінку за сторінкою. Щоб не пропустити найважливішого – точки повороту сюжету. Щоби потім не мусити знову проходити ті ж випробування.
Отож темні трудилися, не покладаючи рук. Чи лап?? Всміхалися переможно, вважаючи, що все передбачили.
© Катерина Когут, 28.12.2023 “Легенда про соціологію” з циклу “Легенди землі приречених”