Перед тим, як перейти до наступного почуття, яке створює наявний фінансовий стан та актуальну життєву ситуацію з її випробуваннями, завершимо осмислення образ.
Дуже попрошу перечитати попередні матеріали. І продовжити вишуковувати в собі накопичені образи і вибоксовувати їх. З тими словами, які приходитимуть. “Я тобі дам!” “Ось тобі за це!” тощо
Образ знайдеться чимало. Цей процес скидається на розбирання капустинки – за листочком листочок.
Важливо не квапитися. І працювати чесно. Що більше вдається осмислити, то більше місця для Божих Підказок, Божих Таємниць. Сокровенне потребує чистоти посудини. Не вливає Господь Цінне у те, що не вважається за потрібне очищувати.
Практика 1. Боксуємо кожну ситуацію пригадану. І потім ЗАЗЕМЛЕННЯ.
Практика 2. Вчора ми з вами вже почали боксувати догори, вибоксовуючи образу на тих, “хто вище стоїть”. На батьків, начальників, вчителів, владу.
Побачили й образу на Бога. Яка у сучасної людини є особливо великою. Адже его стало непомірно роздутим. І не хоче вмирати, не бажає рахуватися з Силою, Яка Все Сотворила й Робить Живим.
Має місце бунт проти Бога. Він у пошукові “безсмертя” для тіла. Він у зневажанні того, як Він Сотворив все. Та прикол в тому, що Божі Таємниці, Премудрість є абсолютно непізнаною сучасними людьми. Звідти й така зневага. Від власної вузькості.
Ті, хто вчора боксував догори, відчули, наскільки це важко робити. Найчастіше люди це описують “руки не піднімаються”.
Сьогодні поглибимо відчуття цього руху. Постараймося при боксуванні дотягнутися, до когось, хто там високо. “На тобі!” “Ось тобі!” Хто зможе, добре було би й підстрибнути при цьому.
Важливо відслідковувати відчуття. А вони будуть цікавими. Суміш безпорадності, розпачу, відчаю від безнадійності спроб дотягнутися. Відчуття безсилля й слабкості такої, від якої хочеться плакати й кричати.
І вона, та слабкість, виявиться десь у районі живота. Шлунку, сонячного сплетіння. В області “комку нервів”.
Надважливо це вловити. Адже саме це приховане відчуття слабкості змушує нас плазувати. Це втілення отого виразу “кишка заслабка”. Втілення слабкої волі, нездатності диктувати умови, прогинання під когось.
Це втілення зламаності духу, що колись сталося. Слабина, що не вкладена Творцем, а є набутою. Набутою, тож коригованою.
Наше тіло – це щось типу флешки. Де записується весь наш з вами життєвий досвід. Так працює наша свідомість з підсвідомістю – закарбовує пережите у м’язи, щоби можна було потім дістати й пропрацювати це. Коли матимемо відповідні ключі.
Боксуємо. Вкладаємося повністю. Стараємося від стану ображеності перейти в злість за цю ситуацію.
Переходимо в злість не для того, аби залишитися злими. А для того, аби повернути собі цілісність. Відчуваємо її, аби спрямувати силу на благо.
Злість допомагає випростатися. А потім її енергія має конвертуватися у конструктивну твірцеву силу, а не залишитися руйнівною. Ми з вами вчимося реальному преображенню. Дієвому, а не декларативному.
Слабкими ми є допоки не знаємо, що в собі містимо. Допоки просто пригнічуємо наявні негативні почуття. Конструктивний же їхній вихід робить нас одночасно сильними та свідомими. Ось яка мета, а не просто кулаки розім’яти.
Вибоксовуємося і потім ЗАЗЕМЛЕННЯ.
Практика 3. Відкриваємо “засув”, як і в попередні дні. Адже наразі він буде постійно зачинятися. І від щоденності, і від роботи. Тож наразі вольовим знову і знову відкриватимемо.
Потім скручуємо ковдру в рулончик. Діаметром десь 30-40 см. Лягаємо на ліжко, а рулончик вмощуємо собі під поперек.
Виходить щось типу “мостику”. Але з меншим вигином.
Ручки випростовуємо за головою. Вони добре потрудилися і мають відпочити. Дихаємо, стараючись максимально розслабити район попереку.
На початку марафону ми з вами вже торкалися теми спини. Що у людей, котрі бояться безгрошів’я та банкрутства, часто страждає спина. Адже це втілення думки, що “життя не підтримує”.
Також говорили про те, наскільки важливою є спина для повноцінного прожиття Богослужінь. Аби “Благодать не застрягала”, а проходила вільно, наповнюючи та зцілюючи.
От лежимо хвилинки 3 і дихаємо. Потім прибираємо рулончик і ще трохи відпочиваємо перед поверненням у світ. Фіксуємо всі спогади, що виринатимуть протягом дня. Типу “ні з того ні з сього”. А насправді наша робота витягує їх з “флешки”.
Малюнки малюємо, вправи робимо.
Плідного всім нам високосвідомого дня!
© Катерина Когут, 2016