День літній суботній. Їдеш на заняття. Дорогою традиційно налаштовуєшся..
Цього дня місто не відпочиває. Намагається переробити незроблене за тиждень. Підганяє хвости..
Живе контрастами. Найбагатші побіля найбідніших. Ситі пліч-о-пліч із спраглими. Ті, хто йде, поряд із тими, хто давно зупинився..
Розмови тут і там. Про купівлю і продаж. Підігріті тазіки. Фехтування. Про Хресну Ходу..
Маєш кілька хвилин до заняття. Не поспішаєш заходити до приміщення. Підходиш до храму, що поруч..
Стоїш біля його підніжжя. Здіймаєш очі догори. Туди, де виблискують хрести на верхівках куполів..
Хрести ніби торкаються Неба. Ніби в уповільненій зйомці пропливають хмаринки. Зачіпаються за хрести..
Час зупинився. Забув про свій біг. Ти тут і десь Там..
Просто дивишся туди – в височінь. Все замовкло в тобі. Тільки й чутно як зростає Душа. Як сягає вона Небес..
В тут і зараз повертають дзвіночки дитячих голосів. Радісні знайомі очі. Підходиш вітатися..