Поява метеликів

Бувають дні, коли в тебе проникає шал міста. Просякаєш гуркотом його машин. Всотуєш і несеш в собі його шум..

Дорога до зупинки нагадує гонку на виживання. Лиють асфальт. Тож танцюєш між потічками паруючої смоли. До пункту А дістаєшся закопченим лососем..

В пункті Б тебе вже чекають. Йдеш в передчутті зустрічі. Під черешнями затишна прохолода. Вмощуєшся на гойдалці..

Продовжити читання “Поява метеликів”

Невтомний дятлик

Бувають дні, які починаються якось невлад. Щось НЕ ТАК починає йти ще звечора. Від моменту, коли замішується тісто наступного дня..

Випробування сиплються одне за одним. Як із дірявої торбини. Накочуються мов хвилі в шторм. Намагаються збити з ніг. Накрити з головою. Збираєш всі сили, щоб не піддатися. Щоб втримати рівновагу..

Суботнім ранком прокидаєшся без будильника. Починаєш збиратися. Швидко з`ясовуєш, що кудись поділося натхнення. Таке потрібне сьогодні. І завжди.. І десь загубився настрій..

Починаєш шукати по кутках. Серфериш по музичному плеєрові. Йдеш вулицею. Крутиш головою увсебіч. Не видко ані настрОю, ані натхнення..

Продовжити читання “Невтомний дятлик”