Бувають дні, коли тобі вдається відчути Ритм Всесвіту. Почути Його музику. Стати її звучанням..
Виходиш з дому в неідеальному стані. Йдеш по неідеальній вулиці – по свіжоскошеному асфальтові. І раптом десь посеред зовсім вже неідеальної тянучки тебе досягає Той Незбагненний Ритм..
Тож пританцьовується всюди. В транспорті. На вулиці. Коли мовчиш. Коли говориш..
Пальці награють Ту чудернацьку Мелодію. Чутну лише тобі. Та вона передається оточуючим. Зустрічним. Всім, до кого торкаєшся цього дня..