Полюбити одне одного

Нас мають пізнавати за учнів Його по тому,
що між нами Любов..
Та коли не сила припняти свого язика і ворожнечу ним сіємо,
чиїми стаємо тоді учнями?..
Коли терпіння не маємо, рвемось до гніву, прикре промовляємо,
чиїми стаємо тоді учнями?..
Коли заздримо чи зловтішаємося, величаємося чи надимаємося,
чиїми стаємо тоді учнями?..
Коли марнословимо, пліткуємо, злорікуємо, лихого бажаємо,
чиїми стаємо тоді учнями?..
Чи ж не час схаменутись нам всім? Й бодай спробувати сповнити те, що Казав?.. Полюбити одне одного…

© Катерина Когут

Продовжити читання “Полюбити одне одного”

Непроста наука

Роками не торкаєшся клавіш. Слухаєш як грають інші. Вбираєш в себе їхню музику..

А тут спонтанне бажання. Несподіване і негадане для тебе. Навчи мене!..

Зовсім юна вчителька чомусь не дивується. Вже зібралася надвір. На прогулянку. Знімає взуття. Відкриває інструмент..

Не каже, що не має часу. Не каже, що має важливіші справи. Хтось захотів вчитися. Музики може стати в світі на дещицю більше. Заради цього варто відкласти все інше..
Продовжити читання “Непроста наука”

Слова Любові

Свято Трійці. Ранок. Збираєшся в темпі вальсу. Вискакуєш прожогом з під`їзду. Не можна спізнитися..

Намагаєшся летіти мов вітер. Раптом розв`язується шнурок. Через мить – знову. А потім ще раз. Нарешті доходить – спам`ятайся, маєш побачити щось особливе..

Потрібний автобус приходить майже одразу. Розглядаєш пасажирів – ніби нічого примітного..

На наступній зупинці заходить хлопчина в шоломі із гоночним ровером. Примощує його в салоні. Простягає 200 грн. – просить взяти за проїзд його і велика. Кондуктор з низького старту починає ґвалт, що автобус – “засіб для перевезення пасажирів, а не велосипедів”. Всіляко паплюжить хлопця. Погрожує, що водій зараз прийде і викине його велик з салону.

Хлопчина не відповідає на шквал “приємностей”. З тією ж дитячою посмішкою повторює своє прохання: “Візьміть за проїзд, сонечко”. Його незлобивість і навіть смиренність справді захоплює.

Продовжити читання “Слова Любові”

Музика Всесвіту

Бувають дні, коли тобі вдається відчути Ритм Всесвіту. Почути Його музику. Стати її звучанням..

Виходиш з дому в неідеальному стані. Йдеш по неідеальній вулиці – по свіжоскошеному асфальтові. І раптом десь посеред зовсім вже неідеальної тянучки тебе досягає Той Незбагненний Ритм..

Тож пританцьовується всюди. В транспорті. На вулиці. Коли мовчиш. Коли говориш..

Пальці награють Ту чудернацьку Мелодію. Чутну лише тобі. Та вона передається оточуючим. Зустрічним. Всім, до кого торкаєшся цього дня..

Продовжити читання “Музика Всесвіту”

Ніч з Днем

Бувають дні, коли тобі не хочеться розтуляти очей. Коли прокидаєшся, а День вже чекає на тебе. Бажає висловитися..

Марно пробувати ігнорувати Його погляд. Пхати голову під подушку. Робити вигляд, що спиш. Він невблаганний. Знає, що розмові бути. І ти це знаєш. Доведеться поглянути на себе вчорашнього..

Вечір лукавий. Навалюється турботами. Зробленими і незробленими справами. Виправдовує нас втомою. Присипляє пильність солодкими обіцянками про “завтра”..

Вечір облудний. Дає нам відчути себе більш значущими, ніж є. Трясе медалями. Надимається звитягами. Спокушає амбіціями. Каже, що так можна. Шепоче, що у сусіда краще..

Продовжити читання “Ніч з Днем”

Нотки дня…

 не переконуватиму тебе, що світ прекрасний. В ньому є все – Світло та Темрява, Добро і Зло. Та нагадаю, що саме ти можеш спробувати зробити його хоч на дещицю та кращим..

 не вмовлятиму тебе відкривати серце. Для цього потрібно бути сміливим – доводиться пройти крізь свій біль. Та все набуває іншого сенсу та значень, коли воно оживає..

 не агітуватиму бачити в людях хороше. В них намішано чимало різного – з тих самих вуст злітає то благословіння, то прокляття. Та тепло душі здатне розтоплювати кригу навіть в збайдужілих очах..

Продовжити читання “Нотки дня…”

Серцем вглядайся

Нехай не злякає тебе шепіт зміїний,
Нехай не хитне твоїх кроків зло,
що в очах причаїлось. Сховалось за посмішку.
Дивись не очима – серцем вдивляйся.
Серцем вглядайся ти в душі людей.
Зміцнюйся в вірі. Світла шукай.
Любов проливай.

Продовжити читання “Серцем вглядайся”

Любов у найвищому її прояві

Коли дорога нам людина не робить того, чого ми від неї очікуємо, це здатне показати, які наші реальні здобутки в роботі над собою на даний момент. І над чим варто продовжувати працювати.

Це показує, скільки в нас любові. Якого вона гатунку. Виявляє, які справжні запаси нашого терпіння. Проявляє, наскільки міцною та сильною є наша віра. І ми усвідомлюємо, наскільки насправді непростим завданням являється любити ближнього свого.

Ситуація, коли людина, яку ми любимо, чинить не так, як нам хочеться, допомагає нам зростати. Якщо стаємо здатними відсунути роздратування та інші почуття, викликані її непокорою. Ми відкриваємо в собі джерело тієї справжньої любові, яка не вимагає, не ставить умов. Яка визнає за іншим право чогось не хотіти чи бажати для себе щось інше.

Продовжити читання “Любов у найвищому її прояві”

Слова цілющі, життєдайні

Забудь слова разючі, руйнівні. Облиш отруйних, злих, лукавих.

Позбудься нищівних, даремних. Відкинь марнотних і облесних.

Залиш собі лишень цілющих, життєдайних…

Нехай слово твоє стане квітучою радістю. Чужими крилами. Чиєюсь надією.

Нехай буде воно рукою допомоги. Теплим дотиком. Ласкавими обіймами.

Нехай слово твоє стане ніжним дзвіночком. Чистим струмочком. Сонячним зайчиком.

Продовжити читання “Слова цілющі, життєдайні”

200 хвилин

В такі суботи в храмах людно. Традиційно. Збурена людська пам’ять, згадуються цілі покоління. Тож не дивуєшся, що церква заповнена по вінця.

Сьогоднішня Літургія не пройшла – промайнула. Концентруватися непросто – в церкві багато руху. Проповідь торкнулась одвічних питань.

Молитва за спочилих. Стоси записок. Тисячі імен. Священник читає ім’я за ім’ям… Читає уважно, ретельно. Права не має пропустити когось, переплутати ім’я. Права не має минути чи забути душу чиюсь. В кожній секунді – людина, в деяких – дві…

Продовжити читання “200 хвилин”

Спроба знищити любов

– Ти сьогодні перегнув палицю, – промовив до нього Ангел, традиційно маскуючись під внутрішній голос. Це був найзручніший спосіб спілкування із Письменником – він звик до подібних внутрішніх діалогів, адже завдяки ним з’являлися його твори.

Письменник не сперечався – він і сам був вражений безсердечністю власного вчинку. На душі його було незвично тяжко.

– Коли пробуєш знищити любов у собі чи у комусь, ти уподібнюєшся до тієї юрби людців, що розіп’яли Христа.

До такого повороту сюжету Письменник був неготовий, тому знову не знайшов, що відповісти.

Продовжити читання “Спроба знищити любов”

Що сповнює нас радістю?

Вже кілька днів ходжу щасливою. Мені зробили неоціненний подарунок – подарували 2 фотографії, про існування яких я навіть не здогадувалася. Фото з далекого доінтернетного та домобільного періоду, де зображена я і дорогі мені люди. При чому подарували без показухи чи помпи, якось трохи по-буденному, мимохідь. Типу, “о, тут є пару фоток, на – подивися”.

Непростий тиждень, сповнений раптово ускладнених взаємодій і невизначеності у важливих для мене проектах, а тут ТАКИЙ подарунок!.. Ця подія сповнила мене глибокою радістю, піджививши Щось неймовірно важливе в мені.

Продовжити читання “Що сповнює нас радістю?”

Світло і Темрява

Ми з вами маємо постійно пам’ятати, що наш світ є дивовижним поєднанням протилежностей – світла та темряви, добра та зла. Часом люди схильні бачити якусь одну з його площин (хтось позитивну, а інший – негативну) та ми з вами тому і звемося “відчайдухами”, що нас не влаштовує подібне однобоке уявлення. Ми хочемо бачити повну картину – всю сукупність тонів та відтінків і маємо для цього достатньо сміливості.

Кожної миті ми обираємо для себе, на чиєму ми боці – Світла чи Пітьми. Кожна наша дія або бездіяльність рухає шальки терезів у той чи інший бік.

Продовжити читання “Світло і Темрява”

Миті високої турбулентності

Бувають дні, які потрібно просто пережити. Коли все не до ладу – летить шкереберть, виникають несвітенні перепони там, де цього нічого не віщувало. Ми ніби проходимо зону шаленої турбулентності – нас дико трусить і мотає із сторони у сторону.

В такі моменти нам дуже складно любити світ. Адже люди навколо, ніби змовившись, якось одночасно починають провокувати нас, випробовувати наше терпіння і толерантність, вимотувати сили. Земля вислизає у нас з-під ніг, ми здатні втратити впевненість, віддатися на поталу нищівним сумнівам, якоїсь миті може навіть похитнутися віра.

І нам лишається тільки не втрачати присутність духу, почуття гумору та просити дати нам сил пройти крізь це випробування.

Продовжити читання “Миті високої турбулентності”

Немає гіршої в’язниці, аніж закритість серця

Коли ми приходимо в цей світ, наші серця відкриті. Ми любимо людей навколо, сонячні зайчики, пташечцу, що клює накришену нами булку, говоримо привіт сонечкові та бажаємо добраніч місяцеві на небі. Все навколо нас сповнене справжніх чудес, які ми здатні розгледіти на відміну від заклопотаних дорослих.

Ми тонко відчуваємо людей – відкрите серце дозволяє нам бачити їхню сутність.

Ми з радістю обіймаємо і з радістю відповідаємо на бажання обійняти нас. Ми любимо людей просто так – не за щось, а лише тому, що вони є. Не ставимо умов, не вимагаємо їх змінитися. Нам байдуже, скільки в кишені у людей, яких ми любимо, який у них статус в суспільстві, наскільки престижною є робота чи крутою тачка. Продовжити читання “Немає гіршої в’язниці, аніж закритість серця”

Ми не бідняточка, а справжні відчайдухи

Кожна ситуація містить цінний ЖИТТЄВИЙ УРОК, призначений для нашого росту та духовного сходження, якими б драматичними, несправедливими чи навіть болючими не здавалися нам на перший погляд її обставини.

Коли ми починаємо сприймати з такої точки зору те, що з нами відбувається, все докорінно змінюється. Ми перестаємо почуватися бідняточками, яких всі прагнуть кОпнути та образити, в нашій крові з’являється адреналін, а у настрої – кураж. Продовжити читання “Ми не бідняточка, а справжні відчайдухи”

Де дістати мільйон?

Коли нам бракує великої суми на щось украй важливе і гроші потрібні на вчора, це змушує нас розбиратися із причиною ситуації. Як правило, це відбувається вже після того, як ми у сто-п’ятсотий раз спробували отримати кошти звичними способами і встигли виснажитися від безрезультатних спроб.

А поміркувати є над чим. Ситуація цікава тим, що до неї частіше всього потрапляють неабиякі люди – сіль землі, світло для світу, які мають особливе призначення на цій землі. Продовжити читання “Де дістати мільйон?”

П’ятничне кіно

Доброго всім ранку)

Сьогодні п’ятниця (для більшості людей кінець робочого тижня), а значить підходящий момент на мить зупинитися і запитати себе: “Що приніс мені цей тиждень?”

Давайте приділимо кілька хвилин собі прямо посеред шаленого робочого дня. Що у мене на Душі зараз? Як вона – Душа почувається?..

Ми здивуємося, наскільки швидко відреагує наша Душа на увагу до неї. Вона одразу щасливо стрепенеться, ніби при вигляді бажаного і довгоочікуваного гостя. І почне розповідати нам, як пройшов її тиждень. Ми почуємо про її смуток та радість, про те, як відгукнулося у ній спілкування з людьми, про те, що ятрило старі рани та сповнювало її любов’ю.

Проглядаючи свій тиждень ніби кадри фільму, ми без жодних зусиль знаходимо події, що вплинули на нас найбільше. Людей, спілкування із якими принесло щось цінне в наше життя. Враження реального світу, що змушували наше серце хвилюватися, тривожитися, вірити та радіти.

Коли ми робимо це щодня – прокручуємо кіно прожитого дня, наше життя починає поступово збагачуватися. Адже нам відкривається цілий внутрішній Всесвіт із його унікальним світосприйняттям, переживаннями, духовним досвідом.

А оскільки ми є повноцінним співсценаристом цього фільму, то можемо насичувати його взаємодією із справжніми цінностями, віднаходити у ньому нові рівні та покращувати його за допомогою вдячності за те, що вже отримали і за те, чого не отримали, за те, що просто живі – здорові і маємо можливість виправити те, що пішло не так, а також за тих, хто нам зустрічаються в цьому житті. Адже ми зростаємо у взаємодії одне з одним.

Почну із себе. Дякую вам за те, що ви є в моєму житті, за те, що щодня даруєте радість спілкування та за те, що робите цей світ світлішим – кожен у власний спосіб)

Гарного всім дня)

© Катерина Когут, 2017

Починаємо любити себе

dzerkaloСьогодні ми будемо вчитися любити себе. І щодня зміцнювати в собі це почуття.

Навіщо це потрібно? Як то кажуть, подібне притягує подібне, а незрівнянне притягує незрівнянне)

В реальності виявляється, що ми не привчені безумовно любити і приймати себе. Ми ставимо умови: успіх, зовнішність тощо. Тому нами легко маніпулювати через критику і похвалу, осуд і схвалення, відштовхування і прийняття.

Коли ж ми розвиваємо в собі безумовну любов, починаємо приймати себе і бути вдячними за те, якими ми є, ситуація докорінно змінюється.

Продовжити читання “Починаємо любити себе”