Бувають прості собі розмови. Не з тих, що за кавою. З таких, що під липами. За морозивом.
– Знаєте, мені всякого понарозповідали про світ.
– Що саме?
– Наприклад, що люди діляться на 2 категорії. На ЛЮДЕЙ і людців.
– А ти що скажеш з цього приводу?
– Всі люди рівні. І якщо людина вважає когось кращими, а інших -гіршими, то щось в ній НЕ ТАК. Щось дуже неправильне в цьому.
Після паузи
– Знаєте, є у мене один друг. Йому теж 10. Він постійно скаржиться, що все погано. І не хоче жити.
– А ти?
– Я – ні. Сенсу було народжуватися, щоб вмирати? Якщо ти народився такий, як є, значить для чогось ти ПОТРІБЕН. Треба ж розібратися, для чого ти народився і виконати це.
– Ти про призначення?
– Ага.
– А як дізнатися своє призначення? Для чого ми взагалі приходимо в цей світ? Як вважаєш?
– Думаю, призначення розкривається кожному якось поступово. Протягом життя.
Трохи поміркувавши, продовжив:
– А народжуємося ми для того, щоб ЖИТИ. І ще розвивати себе. Якось так.
© Катерина Когут
Ілюстрація – картина Ігора Майкова