Для початку давайте спробуємо розібратися, звідки ж взялися деформації у стосунках між батьками та дітьми. І чому саме ці проблеми доводиться долати більшості наших людей.
За минулі 100 років наші країни чимало пережили. Не стану цитувати шкільний підручник – і так зрозуміло, про які події мова. Все це висить важким тягарем і продовжує впливати на кожну людину і суспільство в цілому. Було б занадто вже по-наївному сподіватися, що воно якось саме минеться чи виправиться, чи не так?
Тоталітарна держава не панькалася зі своїми громадянами. Вони сприймалися простими робочими одиницями. Населення Радянського Союзу було змушене самостійно справлятися з травматичним досвідом участі в бойових діях. Справлялися, хто як міг – хто алкоголізмом, хто трудоголізмом.
Головним було за всяку ціну позбутися від лякаючих суперечливих почуттів, страшних спогадів і витіснити подалі думки про це.
У той же самий час інші країни вкладалися в якісну психореабілітацію своїх громадян. До слова, Америка створила групову психотерапію і зібрала у себе кращих фахівців. Розуміючи, що для лідерства на світовій арені необхідно, щоб громадяни країни мали психологічну стійкість і орієнтацію на успіх. Та ж переможена Німеччина негайно розпочала масштабну реабілітацію своїх людей і адаптацію їх до нормального життя.
Результатом ставлення радянської держави стало те, що у тих людей, які відрізали і заморозили свої почуття, народжувалися емоційно неповноцінні діти. З переконаністю, що любов = задоволення потреб. З купою несвідомих страхів, обмежень і комплексів. З руйнівними програмами і установками. Ті покоління вчинили подвиг – відбудували країну. Але через витіснення лякаючих емоцій та спогадів в їхньому житті були обмежені або навіть відсутні важливі людські почуття – любов, радість, задоволення.
Країна Рад відібрала у своїх громадян і релігію. Оголосила поза законом віру в Вищі Сили. Замість того прищеплювала нежиттєздатні хвороботворні установки. Насаджувала фальшиві цінності.
Цілі покоління виросли недолюбленими і недопещеними. Із почуттям скривдженості і обділеності своїми батьками і державою. Не рідко із жорстким або холодним серцем, намагаючись любити розумом. Зі страхом мати багато грошей і “висовуватися” – бути успішними. З гострим почуттям, що їм ВСІ ВИННІ. У країні, де “сексу не було”.
Допоки минуле не проаналізоване, рулять усі прищеплені програми і установки. Кровоточать образи. У надрах підсвідомості клекоче гнів і отруює життя почуття провини. Переосмислення свого життєвого багажу дозволяє все розставити по своїх місцях і позбутися баласту. Через розуміння причин і витоків проблем своєї сім’ї відшукати ту точку опори, необхідну для відпускання застарілих образ і нежиттєздатних установок.
На даний момент є все необхідне для того, щоб вносити бажані зміни в свою життєву ситуацію. Знання, відкриті Великими людьми по всьому світу, розкривають таку можливість для нинішніх поколінь. Завдяки їхній турботі про нащадків, нам доступна інформація про закони людських відносин, про людську природу. Про те, як впустити любов і гармонію в своє життя.
Зараз є куди більше можливостей трансформувати минулий досвід і змінити ситуацію, ніж 10, 20 і більше років тому. Тоді на території Радянського Союзу було не знайти психологів і необхідної літератури. Це не знімає відповідальності з минулих поколінь за їх дії і вчинки. Просто разом з відповідями на животрепетні “Чому?” знаходяться сили відновити власну особистісну цілісність. Відпустивши низку дитячих образ і обмежуючих сімейних установок.
Головне – волевиявлення людини з цим розібратися. Непохитний намір будь-що працювати над собою для досягнення бажаного. Пристрасне бажання змінити ситуацію на краще.
© Катерина Когут, 2016