No Comments

st-persheВ основі непростих відносин “батьки – діти” лежать несвідомі першообрази, які закарбувалися на самому початку їхнього знайомства. У той момент, коли малюк тільки з’явився в родині.

У несвідомому кожного члена сім’ї створився певний знімок, який згодом починає визначати сприйняття. Як фільтр у фотоапарата.

Полюбляєте роздивлятися фото? Давайте поцікавимося – що ж на знімках, які образи там закарбувалися

Першообраз батьків у дитини

БАТЬКИ постають на ньому як певні МІФОЛОГІЗОВАНІ ОСОБИ. Коли дитина тільки з’являється на світ, його батьки здаються йому казковими велетнями. Його зір ще тільки починає формуватися і все, що оточує, постає в дещо зміненому вигляді. Образ навколишнього світу неясний і розмитий. Тому і батьки на ньому викарбовуються як фантастичні всемогутні істоти, від яких багато в чому залежить задоволення потреб немовляти. Цей міфологізований образ періоду знайомства зі своїми батьками міцно карбується в несвідоме дитини. Саме він змушує завмирати навіть дорослих заможних людей від суворого погляду батьків.

У процесі аналізу нам відкривається наявність цього нереалістичного казкового образу своїх батьків, який заважає будувати зрілі гармонійні відносини з ними та спілкуватися на рівних. Відкинувши цей образ, людина починає бачити звичайних людей. З їх чеснотами і особистими проблемами. Перестає потребувати батьківського схвалення та тріпотіти від їхньої критики. Починає розуміти, чому саме так складаються відносини з батьками і що варто змінити.

Першообраз дитини у батьків

ДИТИНА постає на ньому БЕЗПОРАДНОЮ ІСТОТОЮ. Батьки і ті, хто допомагає їм доглядати за дитиною, бачать майбутнього дорослого в беззахисному і несамостійному становищі. Немовля їм бачиться слабким, безпорадним. Нездатним пояснити, що він хоче. Таким, що постійно зригує та какає в пелюшки. Цей образ теж міцно карбується в підсвідомість. Згодом до нього додаються різні фільтри з власних проблем, едіпального комплексу і нереалізованих мрій. Поки всі ці нашарування не усвідомлюються, їх чадо бачиться їм в малопривабливому і сильно спотвореному вигляді. Звідси і невдоволення своїми дітьми – на чужих вони просто дивляться інакше. Без більшості з перерахованих фільтрів.

У процесі аналізу наявність цього образу стає очевидною. Батьки усвідомлюють його і те, як він спотворює їхнє ставлення до дитини. Аналізуючи власні проблеми і фільтри сприйняття, стають здатними відкинути його і почати будувати відносини з дітьми на абсолютно новому рівні. Визнавати унікальність внутрішнього світу кожного члена сім’ї, відкривати багатогранність особистості дитини та своєї власної.

Катерина Когут, 2016

Залишити відповідь

Индекс цитирования.