1) образа – це душевна рана. З якої витікають дорогоцінні життєві сили. Що більше образ утримує людина, тим більше її душа нагадує діряве відро. Як будь-яка рана образа вимагає загоєння й зцілення.
2) кривдник може не пам’ятати про такий епізод у своєму житті або навіть не знати про наше існування. Просто йде по життю як слон по посудній лавці. Ми ж витрачаємо на переживання образи свої сили і час замість того, щоб займатися власним життям.
3) іноді образа нанесена навмисне – з метою полонити наше життя. Загарбати його, відібрати щось дуже значуще. Задаймо собі питання – чи дійсно бажаємо “годувати” таку людину на шкоду своєму здоров’ю та добробутові? Адже відпустивши ситуацію, отримуємо свободу і можливість наповнити життя радістю.
4) образа змушує фокусуватися на негативі. І тому здатна притягувати у наше життя різні небажані ситуації. Недарма кажучи про скривджених, частенько говорять, що на них “балкони падають” і “воду возять”.
5) образи через свою аналогію з ранами здатні провокувати різні захворювання. Дух творить форму, говорить свт. Лука Кримський. Детально про це можна прочитати в книгах на цю тему. Якщо трапилася така неприємність, що нас спіткав недуг, проаналізуймо – що могло зумовити її (які події, властивості характеру тощо).
6) образа має особливу вібрацію і здатна притягувати до нас різних маніпуляторів і бажаючих пограти на наших почуттях. Ображена і вразлива людина легко прогнозована. А тому і легко керована. Питання в тому, чи хочемо ми бути маріонеткою в чиїхось руках?
7) образа – це фальшивий вексель. Ілюзія, що хтось нам щось винен через те, що образив або принизив гідність. Живучи в очікуванні того боржку, ми ризикуємо пропустити щось важливе в СВОЄМУ житті. І так і не дочекатися повернення по недійсному чекові.
8) аналіз образ необхідний для якнайшвидшого їх відпускання. Він дозволяє дізнатися про себе та інших щось нове. Досі приховане від очей. Дає можливість зрозуміти, які риси характеру і особистісні якості привели до такого розвитку ситуації. У медалі завжди 2 сторони. Питання в тому, що саме спонукало людину нанести образу, а нас змусило образитися?
9) відпускання образ не означає “ходіння по граблях”. Якщо ми щиро проаналізували і відпустили наявні образи, це відкриває можливість внести необхідні корективи до своєї життєвої ситуації. Трансформувати власну душевну і особисту організацію так, щоб не приваблювати такі ситуації зовсім. Або проходити їх по-новому.
10) за скривдженістю завжди стоїть згода людини прийняти образу. Наскільки б сильно кривдник не жадав образити, у нас ЗАВЖДИ є вибір – приймати образу чи ні. Образитися або не ображатися. Тоді відкривається широкий спектр інших можливих реакцій на ситуацію. Прислухаючись до себе і власних почуттів/відчуттів, ми починаємо безпомилково впізнавати цей момент вибору рішення.
11) ображеність позбавляє нас радості. Й робить замутненим наше серце. А відтак роз`єднує нас із Творцем. Не дає молитвам сягати небес. Змушує їх волочити крилами по землі.
12) ображеність нас змушує все бачити в похмурих тонах. Занурює до пітьми. Змушує згаснути наше сяйво. Робить його тьмянішим. Коли ми звільняємося від образ, наша душа сповнюється радістю. Починаємо світитися навіть у темряві. Прощення відкриває перед нами двері, що здавалися зачиненими наглухо. Адже відкривається НАШЕ СЕРЦЕ.
Благословенного дня нам всім! Обіймаю і цьомаю в щічки) 😘
© Катерина Когут, 2016