Навіть якщо людина стала віртуозом самообману. Навіть якщо навчилася називати чорне – “білим”. Навіть якщо насмілилася перекрутити Слова Святого Писання для виправдання корисливості чи лукавості своїх помислів. Навіть якщо такому словоблуддю повірило і піддакує оточення. Зустріч із Ним робить людину чесною…
Тікати стає нікуди… Все таємне – явне… Все – по своїх місцях…
Зустріч завжди тет-а-тет. Ти і Він. Поруч немає ані серіальних персонажів – прикладів для наслідування, ані героїв касових блокбастерів, ані всіх тих – з телевізорів чи моніторів. Не має “друзяк”, які так солодко нашіптували: “Та нічого ж страшного не буде”, “Та можна ж буде покаятися і все тіп-топ”, “Та один же раз не … рахується”…
Перед Його Обличчям не можеш лукавити. Ти – Його творіння. Мусиш відповідати. І за слова, і за діла. За бездіяльність і за те, що зробив. За те, що сказав, і про що змовчав. За те, що вдень, і за те, що вночі…
Він бачить тебе. Бачив вчора. Бачить зараз. Бачитиме кожної наступної миті… Незалежно від того, віриш ти в це чи ні. Коли перестанеш тікати від себе і своїх відчуттів, просто знатимеш, що так є…
Усвідомлення цього може лякати. Бійся, якщо тобі це потрібно. Та можеш просто почати жити більш відповідально. Перед собою, перед навколишнім світом, перед Ним…
Катерина Когут, 08.11.2017
Ілюстрація – картина Антона Вікторова “Я – Душа”, виконана оригінальною технікою – зображення складається зі слів “любов”