Ми маємо навчитися стихшувати шум світу аби стати здатними ПОЧУТИ…
Тож починаємо відшуковувати власні способи. Знаходимо для цього підходящий час та місця…
Вчимося при потребі відсовувати світ на комфортну дистанцію. Унормовуємо тиск світу, робимо його прийнятним. Навчаємося як не давати йому себе зловити. Опановуємо мистецтво вислизати із його міцних обіймів.
Віртуозність не приходить одразу та кожен день робить нас на дещицю майстернішими, хоч на крочок та наближає до мети.
Коли шум світського життя стихшується, нам відкривається благословенна тиша. Реагуємо ми на неї по-різному. Хтось радістю, хтось побоюванням чи напругою. Та вона є справді БЛАГОСЛОВЕННОЮ…