Ми з вами маємо постійно пам’ятати, що наш світ є дивовижним поєднанням протилежностей – світла та темряви, добра та зла. Часом люди схильні бачити якусь одну з його площин (хтось позитивну, а інший – негативну) та ми з вами тому і звемося “відчайдухами”, що нас не влаштовує подібне однобоке уявлення. Ми хочемо бачити повну картину – всю сукупність тонів та відтінків і маємо для цього достатньо сміливості.

Кожної миті ми обираємо для себе, на чиєму ми боці – Світла чи Пітьми. Кожна наша дія або бездіяльність рухає шальки терезів у той чи інший бік.

Приймаючи, здавалося б, навіть прості буденні рішення, ми вибираємо, що підтримати в собі і що – в інших людях. Тому не зайвим буде усвідомлювати відповідальність, що лежить на нас з вами. І для цього кожного разу перед тим, як щось зробити чи утриматися від дії, ми ставимо собі запитання: “Що я підтримаю таким чином – Світло чи Темряву? В собі, в цій людині, у світі загалом? Як мені потім буде із цією відповідальністю?”

Звісно, ми далеко не завжди можемо передбачити, до чого призведе той чи інший наш крок. Та важливим є сам наш намір, прагнення, бажання робити свідомий вибір. Адже відповідати за нього доведеться саме нам.

Все життя ми балансуємо на вістрі леза бритви – часом дуже тонкою є межа між Добром та Злом. Та постійно вправляючись у свідомому ставленні до себе та оточуючого світу, ми стаємо здатними почути Правду. Яка стає для нас мірилом всього та єдиновірним дороговказом, сигналізацією, що повідомлятиме, коли ми обиратимемо щось несумісне з Нею.

В якісь моменти ми не бажатимемо Її чути, нам захочеться закритися від Неї, сховатися за пустопорожнім часопроводженням. Та Її тихий голос, що лунає із глибин нашої душі, марно намагатися заглушити – він говоритиме до нас через сни, в моменти самоти, промовлятиме через наше самопочуття та події в нашому житті.

Коли ми починаємо аналізувати те, що з нами відбувається, крізь призму протистояння Світла і Темряви, ми починаємо зовсім інакше будувати взаємини з людьми. Вирішивши обрати бік Світла, ми перестаємо підтримувати в собі та інших прояви Пітьми – ревнощі, заздрощі, пліткарство, озлобленість, ненависництво тощо. А починаємо цінувати моменти справжньої душевної близькості, фокусуватися на любові, радості, милосерді, щирості, гармонії. І саме так сприятимемо перемозі Любові та Життя.

У нас не завжди це виходитиме та ми не перестанемо до цього прагнути. І тому радітимемо в дні, коли нам вдалося стати хоч на крапельку кращими, на дещицю світлішими…

© Катерина Когут, 2017

Залишити відповідь

Индекс цитирования.