Скільки в нас Любові?..
Не тієї, що на словах. Не тієї, що “треба”. А Живої Води. Тієї, що Завжди..
Скільки в нас Любові?..
Краплинка? Ковток? Горнятко? Озерце? Море? Океан?..
Скільки в нас Любові?..
Тої, що творить дива. Що негарного робить красенем. Хворого – дужим. Убогого – багатим. Яка грішника робить Святим..
Скільки в нас Любові?..
Такої, що тримає на світі. Що дає сили жити. Вставати. Йти. Щораз воскресати. Повставати із попелу..
Скільки в нас Любові?..
Яка розчиняє страх. І сірість рутини. Тієї, що не страшиться ані темряви, ані безодні..
Скільки в нас Любові?..
Що довготерпить, милосердствує, не заздрить, не величається, не надимається, не поводиться нечемно..
Що не шукає свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою..
Любові, яка усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить..
Ця Любов справді ніколи не перестає!..
Цілую, обіймаю)
Богонатхненності і Любові всім нашим діянням!
© Катерина Когут
Ілюстрація – картина Володимира Калініна