В людині уживаються 2 протилежні прагнення. Два одвічних противника. Два антагоністи. Потяг до життя і потяг до занепаду. Ерос і Танатос.
Відповідно існує 2 різних полюси. Два протилежних напрямки. До творення і до руйнування. До здоров’я і до хвороби.
Людина рухається в одному з них. Навіть коли намагається стояти. Зупинка – лише ілюзія. Завжди є рух в тому чи іншому напрямку.
Напрямок до процвітання і життя схожий на шлях вгору. Підйом по крутому схилові. Рух вгору вимагає щоденних дій. Внутрішніх і зовнішніх. Цілеспрямованості і незламної волі. Сили бажання. Адже доводиться створювати власне інформаційне поле. І долати перешкоди.
Рух вниз лише здається простим. Насправді він вимагає тієї ж кількості зусиль. Бо навіть ковзаючи або скочуючись, доводиться боротися з природою. З природним і первинним потягом до життя. До процвітання. До любові і радості.
Для руху в напрямкові до процвітання об’єкти уваги доводиться знаходити самому. Помічати дивовижне в собі і навколо себе. Для підкріплення тенденції до руйнації об’єкти запопадливо підсовують ТВ і ЗМІ. Знайомі, які культивують в собі нудь на зневіру.
Важіль керування напрямком руху – воля людини. Сила її бажання. Панель приладів і датчиків – почуття і відчуття. Зневіра і озлобленість сигналізують про курс на руйнування. Переважаючі радість і задоволення говорять про рух до творення і процвітання.
© Катерина Когут, 2016