Навіть ставши батьками, люди є ПАРОЮ. Чоловіком і жінкою. І батьківські обов’язки не знімають з них відповідальності за відносини між собою і власний розвиток.
Перекошування у бік своїх батьківських ролей нерідко призводить до того, що малюк опиняється в ліжку батьків. Спочатку відмовкою є годування. Але на практиці в подібній ситуації дитина (діти) продовжує спати з батьками іноді до 6 і навіть 9 років.
Декларується самовіддана турбота про дитину. А насправді малюка банально використовують як ширму, що приховує проблеми пари.
Якщо у вашому подружньому гніздечку спить дитина, задайте собі кілька запитань. “Від чого і від кого ми ховаємося за дитиною? Чи готові ми потім боротися із наслідками такого спільного сну?”
Про що мова? Сприятлива атмосфера для розвитку сім’ї будується на нехитрих принципах. Для гармонійних подружніх відносин і процвітання сім’ї в цілому парі необхідний секс. Як засіб вираження любові, розрядка і обмін енергіями. Навіть коли малюк міцно спить, він все рівно виступає глядачем. І це спотворює сприйняття сексу, а також згубно впливає на особистість дитини.
Подружня постіль володіє певним енергетичним сексуальним полем. Тому не дивно, що дитину хвилює і приваблює ідея спати з батьками. Вона навіть не розуміє чому. Але точно відчуває сильну тягу до батьківського ліжка. Перебування юного створіння в цьому полі робить його легко збудливим і нервовим, тривожним і нестійким. Всі ці проблеми потім будуть вимагати серйозної корекції.
Але є ще один момент. Наскільки б тихо не поводили себе батьки в сексуальних іграх, дитина це сприймає. Навіть крізь глибокий сон. Це відкладається у підсвідомості як щось лякаюче. Зовсім незрозуміле і тому страшне. Ні з чим не порівнянне. Це робить дитину боязкою. У неї виникає ціла низка страхів. А також значно раніше, ніж слід було б, виникає активний інтерес до сексу. У поєднанні з травмуючою ситуацією це здатне привести до розвитку неврозу.
Тому питання в тому, чи є у вас бажання розгрібати купу подібних проблем? Якщо існує простий спосіб їх уникнути. Всього лишень треба покласти дитину у власне ліжечко. Не випробовуючи долю і не вигадуючи велосипед. І продовжувати розвивати свої відносини з партнером. Завжди пам’ятаючи, що ви – ПАРА. Просто чоловік і жінка. Він і Вона…
© Катерина Когут, 2016