Чарівним чином скасувалися кілька ранкових зустрічей. Такі речі ніколи не бувають випадковими. Це пряма вказівка, що маєш взяти тайм-аут. Що знову надто сильно біжиш. Кудись поспішаєш. Забуваєш про Головне..
Упокорюєшся, припиняєш обурюватися. Розвертаєшся на 180 градусів. Через дубовий лісок прямуєш до озерця..
Тиша засніженої водойми промовляє Вічністю. Тому вона не гнітить – огортає. Вирівнює. Умиротворює..
Продовжити читання “Благословенний тайм-аут”