Бувають битви, від яких ти не можеш ухилитися. Є бій, який лише твій..
Як і всіх попередніх ти його не шукаєш. Не бажаєш. Всіляко намагаєшся уникнути. Та якоїсь миті бій тебе знаходить..
Всі, хто за своїм покликанням мали би боронити Світло, розбіглися. Хто на поле, хто на свій торг..
Страхаються. Сумніваються. Не бажають вникати..
Мають цікавіші справи. Перекидають одне на одного відповідальність..
Не судиш їх за це. Бо й сам неодноразово був боягузом. Виявляв слабодухість..
Тож мимоволі мусиш стати тим воїном, що один у полі. Це чесна ціна за всі ті бої, з яких утік. Накивав п`ятами..
Та приходить момент, коли тікати більше не вийде. Коли маєш вирішити, з Ким ти. На Чиєму ти боці..
Перевіряєш бойове спорядження. Зодягаєшся у віру. А щит та лук Його – правда..
А ще дбаєш про Любов у серці. Бо лише Вона надає всьому вірного сенсу..
Просиш Його не оставити. Вступитися за тебе. Бо цієї миті ти всупаєшся за Нього. Борониш Світло..
Після насиченого дня рушаєш до Вечірні. Сьогодні навіть не виникає питань – йти чи ні..
Сьогодні вшановуються святі Антоній та Феодосій. Наставники монахів та співрозмовники Ангелів..
Тож Служба сьогодні особлива. Радієш бути тут..
Читання псалмів. Читець не відбуває номер. Промовляє натхненно..
Тому кожнеє Слово падає в душу. Укріплює тебе. Посилює..
Єлеопомазання. МолитвИ. Все на одному диханні. Гармонійно. Животворчо..
Аж тут співається рядок, що привернув нещодавно твою увагу..
БОГОРОДИЦЮ І МАТІР СВІТЛА В ПІСНЯХ ВЕЛИЧАЄМО
Сьогодні слова проспівані не вустами – розчуленим серцем. Голос дивовижним чином торкається твоєї душі. Вона розквітає..
Замиловуєшся тим звучанням. Зворушуєшся..
На цій хвилі проходить решта Служби. В фіналі – дивовижний спів духовенства. І таке потрібне Благословіння..
Виходиш надвір. Робиш кілька ковтків блакитного Неба. І кілька дзвінків. Аби торкнутися. Поділитися тією Благодаттю…
Цілую, обіймаю)
Катерина Когут
Ілюстрація – картина Віктора Брегеди “Не бійся”