1. Відвертість. Будьте максимально відверті з клієнтом. Психолог має створити для клієнта максимально чисте дзеркало. Штучне захвалювання лише роздмухає Его, що неминуче призведе до небажаних наслідків.
2. Добровільність взаємодії. Переконайтеся, що клієнт звернувся до Вас по допомогу добровільно. Терапія без свідомої згоди клієнта позбавлена сенсу. Вона обов’язково обернеться саботажем роботи на консультаціях.
3. Оплату вносить той, хто лікується. Якщо плату за консультації вносить хтось інший, 1) клієнт не цінує результати терапії, 2) це спотворює терапевтичну ситуацію, оскільки мета замовника може суперечити цілям клієнта.
4. Пропрацюйте власні проблеми перед тим як лікувати чужі. Це дозволить уникнути “зклеювання” ситуації клієнта із Вашою особистою. Інакше несподіване контр-перенесення може висмикнути землю з-під ніг, що позначиться на управлінні терапевтичним процесом.
5. Переключення діяльності. Доповніть психотерапевтичну практику іншими цікавими заняттями, що приносять Вам задоволення. Це дозволить Вам уникнути професійного вигоряння та зацикленності на чужих проблемах. Фінансові надходження через іншу діяльність дозволять Вам більш вільно почуватися у терапевтичній взаємодії.
6. Постійно удосконалюйте свою техніку та поповнюйте власний інструментарій (практики, вправи, прийоми). Кожна особистість унікальна, тому Ви мусите для кожного клієнта створити унікальну програму роботи або терапію. Ви побачите, що якісь речі спрацьовують в одному випадку і менш ефективні в іншому. І навпаки. Тому що чісельніший Ваш арсенал технік, то більш гнучко Ви управляєте інтенсивністю терапії.
7. Більше читайте. Книжки дозволяють постійно розвиватися, отримувати відповіді та поглиблювати власне розуміння. Зараз вже є чимало цінних книг у аудіо-форматі, що дозволяє з додатковою користю використати час перебування в транспорті тощо.
8. Давайте лише перевірені техніки. Ті, які Ви добре знаєте і в ефективності яких впевнені. Тоді Ви точно знатимете, чи робить їх клієнт. А також зможете компетентно підказати щось у разі, якщо клінт відчує якісь проблеми із їх виконанням.
9. Лікбез у питаннях сексу. Ви маєте для себе максимально висвітлити тему сексу та сексуальності. Вирішити власні проблеми у цій сфері. І бути готовим говорити про секс, мастурбацію тощо. Займатися просвітницькою діяльністю щодо цих непростих питань. Оскільки у всіх без виключення клієнтів точно є проблеми у сфері сексуальності. Нехай Вас не спантеличує початкове заперечення клієнта – людей, у яких здорова та гармонійно розвинена сексуальність, важко зустріти на прийомі у психолога.
10. Адекватне сприйняття відповідальності за результат. Людина, авторитет якої в сфері терапії для мене безсумнівний, не втомлюється нагадувати: “Психолог лише дає людині ресурс, шанс одужати. А як вона вирішить ним скористатися – ЛИШЕ ЇЇ СПРАВА та ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Хтось з успіхом використовує, інший – відкидає”. Ваша відповідальність – зробити якомога краще те, що Ви можете, і дати клієнтові максимально підходящий ресурс для озвучених ним цілей.
11. Звільніться від страху, що клієнт кине терапію. Кожне заняття проводьте із розрахунком, що воно може стати заключним у Вашій співпраці. Клієнти дуже гостро відчувають подібний страх терапевта і здатні серйозно маніпулювати ним.
12. Відрізняйте супротив та відсутність бажання працювати над собою. Перше – природній хід терапії. Друге – тупікова ситуація. Якщо у людини немає бажання бути здоровим, ніхто не може змусити її видужати.
© Катерина Когут, 2016