Смерть вглядалася в злочини, що стали реальною причиною закінчення земного шляху людей. Завдяки їм Їй приклеїли ярлик “нагла”. Що означало, що людина була змушена залишити життя достроково.
Може здатися дивним, але Їй було огидно на них зараз дивитися. Колись Вона би сміялася з того, що за ними стояло. Та зараз було не до сміху – вони збиралися завершити і Її шлях. Це все змінило.
Смерть багато думала цими місяцями. Намагалася ховатися й, за можливістю, не забирати людей. Робила вигляд, що зашпорталася, аби затягнути час й дати можливість людині врятуватися. Та це все рідше спрацьовувало.
Адже люди були засліпленими і все так було підстроєно, що просто летіли на Неї, ніби нічні метелики до абажуру лампи. Чимало з них були дезорієнтованими та зведеними. Ще велика частина – втомленими від реальності, яку їм штучно створили, мріяли, щоби це пошвидше скінчилося.
Світ руками новітніх темних було перетворено на велику божевільню. Покликанням новин став заклик “всі зійшли з розуму, то сходь і ти, щоб не випадати з гурту”.
Смерть присіла і охопила кістки колін кісним каркасом рук. Масові вбивства в обгортці “вселюдського щастя”. Нова хвиля, але заявлена остаточною. Знищивши знання про все Найсокровенніше, люди стали найстражденнішими. Й почали намагатися знайти щастя в найхворобливіших ідеях.
Доктрини, ідеології – все це вже вбивало. Це не нове. Нове інше – вкладання в голови думки про позбавлення себе та інших життя задля “спасіння світу”. Задля “позапланетного” та “позагалактичного більш досконалого життя”.
Смерть зітхнула. Ні, було вже і це. Але в рамках сект. У вигляді поодиноких вчинків, яким Вона тоді не надала значення. Лише посміялася з дурощів, що штовхнули людину на це.
А тепер було геть не смішно. Виявилося, що то було певним тренуванням. Навчальним польотом. Думки те вчинити було вкладено в голови тим, хто сам не хотів жити, але не хотів, щоби хтось жив після них.
Колись люди вмирали заради чогось – в ім’я якоїсь ідеї. Теперишні люди навіть не розбиралися з ідеями. Не намагалися осмислити, що за нещасний чи хворий і в яких життєвих обставинах її сформулював. Багатьом виявилося досить сказати, що “їхня смерть є необхідною” та що “немає іншого виходу”.
Та з якого дива??? Смерть заволала кудись в землю, не здатна стриматися. Чому ви не вмикаєте мозок??. Ніхто ж інших варіантів і не розглядав насправді!.
Потім опанувала себе. Криками тут не зарадиш. Якщо взагалі хоч чимось ще можна зарадити.
Силами атеїстів Смерть часто прирівнювали із Богом. Вона спочатку запишалася цим, але потім злякалася. Старалася допомогти людям із розрізненням.
Та що робити зараз просто не знала. Люди не чули. Попередження в принципі ніколи не працюють – є такий у людей пунктик.
У попередніх темних в душах був біль, страждання. Їхні свідомості були скраєними питаннями, на які вони не знаходили відповідей, бо не там шукали. Відповіді були не в царині зрозумілого розумові – в тому, що розумом ніколи не буде пізнане.
А душі цих були геть порожніми. Вони самі були тінями – не повноцінними людьми. Чиїмись подобами. Адже не мали жодних своїх ідей – користалася тим, що колись хтось необачно промовив, не маючи правдивого духовного досвіду.
Новітні темні були проекціями проекцій. Фантомами особистостей. Пустими оболонками, що жили лишень енергією глядачів.
Тільки от гинули реальні люди. І світ збиралися вони знищити не на моніторах комп’ютерних ігр чи фільмів. А той, Таємничий і Прекрасний, котрий навіть не почали пізнавати.
Смерть згадала, як забирала людину, що накуповувала книги й не читала. В руках була одна з непрочитаних книг. Котру людина щойно придбала й збиралася поставити на полицю.
Хто б знав, що світ, Божий Шедевр виявиться для сучасних людей такою книгою?.. Смерті знову стало холодно. Щелепи зацокали і Вона нічого не могла з тим вдіяти.
Так дивно – набувати все більше людських рис. Люди їх позбуваються, а Вона їх в собі знаходить. Такі Дива.
Невже ці Дива перед кінцем? Подумала Смерть. Й знову похитала головою від химерності власних запитань.
Відчуваючи себе ніби в кіно, які Вона часом бачила, забираючи людей посеред сеансу. Де найважливіше відкривається у самому фіналі.
У цієї стрічки продовження буде?. Ось яке питання Її хвилювало. У відповідь же наразі було мовчання.
© Катерина Когут, 21.12.2023 “Кіно з продовженням?” з циклу “Легенди землі приречених”