Коли стосунки розпочинаються, жінка нерідко втрапляє до пастки. Починає підлаштовуватися під “почуття безпеки” партнера.
Відтак поступово втрачає те, чим привабила чоловіка. Стає подібною до ляльки-мотанки. Що вже не має власного обличчя.
Спочатку здається, що “саме так і треба”. Чоловік виглядає та типу почувається задоволеним. Кайфує отриманою владою.
Та потім йому стає нудно. Партнерка починає здаватися добре вивченою територією. Чимось, що більше не здатне дивувати. Канапою, що набула вм’ятин згідно рельєфу тіла, що на ній сидить.
Потім неминуча криза жанру. Основні претензії формулюються так. “Я все робила, щоби йому догодити, а він витер об мене ноги. Я згладжувала усі кути, а він викинув, як непотрібну річ”.
Та такий хід подій є закономірним. І прогнозованим. Повноцінне розгортання ЧЕСНОТ чоловіка забезпечує не тінь – максимально розгорнута Особистість жінки.
Якщо найбільше вас непокоїть, що “не зможете втримати”, що “вкрадуть”, то не входьте в стосунки. Попрацюйте над собою. Відчуйте, чи це “та” людина. Але не прагніть перетворити її на тінь. Тінь не здатна ані бути щасливою, ні когось зробити.
Любов – це не там, де обидва “зручні”. Любов – неймовірний танок двох рівних різностей. В процесі якого відбувається розгортання чеснот у обох. Таких, які в собі не підозрювалися.
Любов – це не там, де “ніколи не сваряться”. Любов – коли кожен конфлікт використовується як спосіб пізнати одне одного краще. Відкрити незнані грані, вийти на новий рівень у стосунках.
Любов – це не поглинання. Адже бажання підібгати під себе зі сфери майнових взаємин, йде від его. Тож відбувається тимчасове надимання, а не реальний розквіт особистості.
Любов – це єднання двох Всесвітів. Двох Свобод. Які взаємопосилюють одне одного. Преображують одне одного та світ навколо.
Любов – це коли всі, окрім цієї людини, втрачають для тебе стать. Продовжують бути цікавими співрозмовниками, фахівцями, просто важливими людьми. Але стать їхня дивовижним чином для тебе зникає.
© Катерина Когут, 21.07.2022