“Звичайні” молитви

Розмова у приміщенні Недільної школи одного з київських храмів. Молода жінка і хлопчик 8-9 років. Вже потрібно навчатися у школі, а не виходить. Діагнози множаться. Не підтверджуються. Пишуться нові. Направлення до диспансеру. Тут доведеться додати, що невоцерковлені. Не задля осудження. Лише для осягнення дивовижної історії, що трапилася згодом.

Доки триває розмова, хлопчик кружляє кімнатою. Не може ні всидіти, ані встояти на місці.

Різко зупиняється перед стендом. На якому зображено Ісуса Христа. А навколо написані друкованими літерами тексти молитов. Отче Наш, Пресвятая Богородице, Символ Віри, Блаженства та Ісусова молитва.

Стоїть перед стендом, мов зачарований. Раптом каже:

– Читай ці Слова. Прочитай мені, що там написано.

– Все-все?

– Так, все-все прочитай. Почни з цього, – пальцем вказує на Отче Наш.

Очима запитуєш маму хлопчика, чи вона не проти. Вона ствердно киває головою.

Слова читаються неквапно. Водіння пальцем допомагає хлопчикові слідкувати за читанням. Прочитані всі.

– Читай ще раз! Будь ласка.

Молитви прочитані вдруге. Реакція хлопчика воістину вражає:

– Знаєш, я б ці Слова слухав би і слухав.. Знаєш, коли вони читалися, мені чомусь хліба закортіло. Тільки не звичайного. А якогось такого – трохи черствуватого.

Мова ж про просфори.. Які він ніколи не споживав..

– Наступного разу принесу тобі такого хліба, добре?

– Добре. Ще читай. Прочитай їх ще раз.

Слухає уважно. Всотує кожне Слово. Кожен звук..

Чекайте!.. Це ж молитовне правило Саровського!.. Хлопчик, який до сьогоднішнього дня не знав молитов, змусив виконати молитовне правило преподобного Серафіма..

Наступного дня отримавши просфору, сказав:

– Так-так, це саме той хліб! Я буду їсти його, а ти читай ті Слова.

Трохи згодом виглядає з вікна. Помічає священика.

– Вау, яка у нього шапка! Мені б таку..

Через кілька хвилин запитує:

– А чим взагалі священики займаються?

– Різні добрі справи роблять. Людям чимало допомагають.

– Ну, зрозуміло. Святі в усяких бідах можуть зарадити.

Після паузи.

– Я тебе дещо попрошу. Перекажи дещо цьому святому, якого я щойно з вікна бачив. Скажи йому, що він все може. Чуєш? Все-все може. Тільки він має всюди з цими Словами ходити. І ти теж. Запам`ятала? Обов`язково перекажи йому це.

Лишається додати, що букви та слова хлопчикові піддалися одразу. Зараз середній бал успішності понад 10 балів.

Тільки правдиві невигадані історії істинно укріплюють віру. Це одна з таких.

© Катерина Когут, 24.04.2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *