ти – моя загадка,
суміш сигналів заплутаних.
як розгадати?
лиш споглядаю у ступорі.
як так буває?
летить дисципліна із витримкою.
все, що зналось про себе,
узяло й доповнилось вибриками.
знаю одне лиш –
душа навчилась скучати.
день, де немає очей,
немов втрапляння за ґрати.
© Катерина Когут, 19.04.2023