Ангел взяв до рук ліхтар
і підняв його до хмар.
Ото бачиш.. Дивина..
Втікла темрява сама.
Та того йому замало –
щоби темрява тікала.
Він бажає щоб світились
теплотою очка милі.
Ліхтарем тут не зарадиш
та порадою розрадиш.
Тільки от одне питання –
як те виконать завдання?..
Люд стурбований, нечулий.
Ходять, але ніби як поснулі.
Що було – не пам’ятають.
І чогось всіх обзивають.
Що робити? Як донести?
Слід чудових снів наплести.
Щоби кожен в сні побачив
те, що треба, щоб відзначив.
Ангел легко так всміхнувся
до зоринок доторкнувся.
Ох, чудне таке старання –
те цілюще колисання.
© Катерина Когут, 04.11.2021