Молоді люди побралися і вже тривалий час були разом. Та чомусь діток у них не було. Тож вирішили повінчатися.
Невдовзі після того подружжя зраділо від звістки, що на їхню родину чекає поповнення. І через 9 місяців Бог подарував їм донечку.
Час йшов. Донечка підростала на радість мамі й татові. І раптом захворіла..
Батько в розпачі як міг своїми словами почав звертатися до Бога, аби той зцілив його донечку. Або підказав, хто може допомогти.
І однієї ночі наснився йому сон. В якому він побачив Святого, який стояв в якомусь незнайомому йому храмі. Той мовив до нього наступне:
- Прийди до мене. І я виздоровлю твою доньку.
- А ти хто такий? – запитав він ошелешено.
- Пантелеймон,- відповів той.
Сон раптово обірвався і чоловік не встиг запитати, де ж шукати того Святого. Не встиг дізнатися, що то за храм і де знаходиться. І ім`я Пантелеймон він почув вперше, тож гадки не мав, хто то такий.
Збентежений чоловік міркував, що ж робити далі. Згадав про свого родича – священика, що їх вінчав, та зателефонував йому.
- Ти знаєш, хто такий Пантелеймон? – запитав він священика.
- Знаю, – відповів той.
- Можеш сказати, де мені його шукати?
Священик згадав, що голову Святого Пантелеймона привозили колись до одного зі столичних храмів. І що там має бути його ікона із часточкою мощей.
Назва церкви йому нічого не сказала. Він ніколи не бував у тому районі. Не відкладаючи, чоловік поспішив до храму.
Щойно переступив поріг і застиг неначе укопаний.. Це була саме та церква, яку він бачив уві сні!..
Він купив там іконку Святого Пантелеймона. Поставив свічечку. І помолився перед Святим Його Образом із часточкою мощей, приклавши до нього придбану іконку.
Іконку привіз донечці. І донечка одужала.
Святий Великомученику і Цілителю Пантелеймоне, моли Бога за нас
Тільки правдиві невигадані історії істинно укріплюють віру. Це одна з таких
© Катерина Когут