Новітні прислужники темних добре знали значення Особливих Діб. Їхні попередники провели ґрунтовну та масовану роботу, щоби знання про це зосередилося в їхніх руках, а облишило стіни Церкви та розуми так званих “звичайних людей”.
Особливі Доби, Богом Сотворені віконця й двері у Незриме, мали бути наглухо законопаченими, аби їхні плани по знищенню світу та людства мали успіх. Світ мав повністю й ретельно зачинитися від Божих підказок. Відрізатися від можливості підживлюватися “не хлібом єдиним” й протистояти навіюванням.
Новітня спроба мала знову обгорткою “Побудову Раю на Землі”. Але, як показали попередні спроби, це ставало можливим лише за остаточного зведення Хранителів світу. Тому вони так в це вклалися, як і в цькування Особливих Діб. Кожна праска вже гавкотіла їхніми зусиллями.
Люди повинні почати вважати Святих казковими персонажами. Грати у виставах, щоб повністю все зациклити на людині. Про Божу Допомогу, Небесних Помічників знання мають викривитися перед повним стиранням з пам’яті та вжитку.
Перед знищенням мало збудуватися тотальне однорідне людське царство. Без жодного натяку на якісь там Таємничі Виміри. Інакше все розвалиться. Єдинообразність, єдинолозунговість – ось інгредієнти майбутньої страви.
Новітні прислужники вважали себе кесарями. Вищими істотами, втаємниченими знаннями. Вони п’яніли від думки, що звільняються від Божого іга. Бачили себе ледве не Прометеями. Сповідниками тотальної справедливості у своєму розумінні.
Вони підбадьорювали себе думками, що Земля вже й так настраждалася від Божого свавілля. Від Його недолугих Законів та Правил. Кожна клітиночка їхня бриніла ілюзією вищості покладеної на них місії.
Здавалися собі обраними. Просвітленими. Хоч не було на світі більш обдурених.
Вони більше не пізнавали, обґрунтовуючи це зневагою до Божого недоробку, яким називали Сотворений Світ. Вони витирали ноги об здобутки науки, що були свідченням Премудрості. Використовували лише те, що могло нашкодити.
Раз-по-раз повторюючи, що “здоровий глузд нормального громадянина і маніакальне марення психічнохворого не мають ніякої видової різниці, крім масовості розповсюдження”.
На своїх зібраннях вони кричали патетично:
– Ми опинилися на свої місцях, щоби звільнити себе і всіх від цього нікчемного життя! Від потреби рахуватися з Богом! Саме ми здатні створити режим тотального щастя! Тотального контрольованого та регульованого щастя!
Промови переривалися оплесками, після яких лунало:
– Дух руйнування – ось у що ми вирімо та чому поклоняємося! Бог не захотів зійти з хреста, бо слабак. Жодних доказів Його величі. Проте всі бачили вмирання. А ми зробимо вмирання для всіх одномоментним й тотальним! Воістину шедевральним! Нас обрано для цього! Ми самі себе обрали для цього! Ми змогли об’єднати світ проти Бога! Поставили свої забаганки вище всіх Його приписів! Ви чуєте це завивання?? Це Голос Руйнації! Тотального знищення! Він ще тихий цей Голос, але вже набирає обертів, набирає снаги! Бо вміщує в себе усіх, хто більше не хоче, щоби Бог їм вказував! Ми вільнодумні! Ми БОЖЕВІЛЬНІ!!! Ось хто ми!!! Вільні від Бога!
У відповідь лунало скандування:
– МИ БО-ЖЕ-ВІЛЬ-НІ! БО-ЖЕ-ВІЛЬ-НІ! БО-ЖЕ- ВІЛЬ-НІ!
Знову залунало:
– Повторімо наші завіти, би зміцнитися в них! Не ми їх сформулювали, але ми творимо ними реальність! Сьогодні згадаємо нашого пророка Штрінера, достойного сина темряви! БОГ – ЦЕ..
Відповідь:
– ПРОС-ТО ІДЕ-Я!
Заряд:
– Є ОД-НА СВО-БО-ДА – ЦЕ..
Відповідь:
– ВЛАС-НА МО-ГУТ-НІСТЬ!
Наступне заряджання:
– Є ОД-НА ІС-ТИ-НА – ЦЕ..
Відповідь:
– ВЕ-ЛИЧ-НИЙ ЕГО-ЇЗМ ЗІ-РОК!
Наступна кричалка:
– ЩО ТА-КЕ ДОБ-РО?
Відповідь:
– ТЕ, ЧИМ Я МО-ЖУ СКО-РИС-ТА-ТИ-СЯ!
Заряд:
– ЧИМ МО-ЖЕ-МО СКО-РИС-ТА-ТИСЯ НА ЗА-КОН-НИХ ПІДС-ТА-ВАХ?
Відповідь:
– ВСІМ, НА ЩО МИ ЗДАТ-НІ!
Залунало завершення промови:
– Більше жодного очікування Божого Апокаліпсису! Досить жити в страхові, що колись це станеться! Досить боятися Божого Суду над людством! Не Йому вирішувати! Ми самі створимо Армагеддон! Світову війну, для якої оголосимо загальну мoбiлiзaцiю! Всі повстануть проти всіх в ім’я Тотальної Темряви! Всесвітня одночасна загибель – ось наша відповідь тиранічному Богові! Кінець Його владі над нами! Давайте ще раз! МИ –
Скандування:
– БО-ЖЕ-ВІЛЬ-НІ! БО-ЖЕ-ВІЛЬ-НІ! БО-ЖЕ-ВІЛЬ-НІ!
Один Ангел поштурхав іншого Ангела, вказуючи в бік демонів, що спостерігали за зібранням:
– Дивися, як регочуть з кричальників. Довели до стану, що ці самі себе не чують, і тішаться. От якби людям показати збоку, як безглуздо вони виглядають.. І те, як з них глузують ті, кого так ревно слухають.. Що скажеш?.
© Катерина Когут, 14.12.2023 “Пророки новітніх темних” з циклу “Легенди землі приречених”