Ангел назбирав грибів і біля відерця сів. "З тих будЕ смачненька юшка, а з оцих - на зиму сушка". Так собі Він міркував та на нитку насував. Потім смикнувся - ой, леле! А зоринок хто ж намеле?? Потім буде частування. Зараз - головне завдання. Ангел їсть, щоб смакувати. Не для того, щоб літати. Там у сумнівах й зажурі любі людоньки похмурі. Цьому час слід приділяти - з того мороку звільняти. Щоби їм з усім справлятись, вони мають висиплятись. Тож потрібні сни чудові - життєдайні, кольорові. Тому дасть до снів зоринок і пухкесеньких хмаринок. А смішинок цілу жменьку - щоби ожили серденька. © Катерина Когут, 26.10.2021