Всім привіт. Мету марафону не нагадуватиму. Сподіватимуся, що за два дні не забули)
Вчора ми з вами не байдикували – вже розпочали пошук стратегій і установок, уявлень та вловленості очей, які створюють ту ситуацію, в якій ми зараз знаходимося. Адже для того, щоб прийти до бажаного результату, нам необхідно переглянути усе, що не працює. Або спрацьовує нам на шкоду. Що невірно нас налаштовує, не дає почути Божі підказки.
Відправною точкою в наших вчорашніх шуканнях стало ставлення до грошей авторитетних для нас людей. Ми намагалися пригадати слова, що визначили наше з вами ставлення до грошей. Конкретні слова і особистий приклад людей поводження з грошима.
Ми виконували з вами практику, яка дозволяє відшукати і витягнути на рівень усвідомлення наші внутрішні закони, що стосуються грошей. Внутрішні обмежувачі, які керують отриманням і використанням грошей. Створюють неправдиві їх сенси. Викривлюють світогляд, не дають встановитися правдивим взаєминам з Богом.
Виконуючи практику, Ви згадали про свої перші враження про гроші. Які склалися під впливом найближчого оточення. Що Вам вдалося пригадати? Можливо, слова що “гроші не пахнуть”? Або що це “звичайні папірці”? Або що “вони дістаються кров’ю і потом” і “їх не буває достатньо”?
Важливо виловити і записати подібні враження і фрази з ВЛАСНОГО досвіду. Саме з ними ми будемо працювати далі.
Тепер сьогоднішні завдання)
Практика 1. Гарненько покопирсавшись в шафах пам’яті, ви записали деякі спогади про гроші зі свого дитинства. Переглядаємо написане і бачимо, що знайдені установки, з якими нам належить попрацювати, створюють відносини з грошима за такими напрямками:
1) скільки грошей мати
2) скільки їх можна витрачати
3) яким чином заробляти гроші
4) як можна використовувати
5) як ставитися до грошей.
Знайомтеся, Грошові обмежувачі власною персоною) Це знайомство ми продовжимо і розвинемо для того, щоби поглибити самопізнання та спробувати бодай трішки осягнути Принципи Премудрої Світобудови, отримати надійне опертя під ногами посеред бурі, що ризикує нас знести.
Вже писала, що з тілом для цього особливо слід працювати. Щоби новини не вибивали. І від викликів не тікалося в хворобу чи в апатію, а конструктивно реагувалося.
Отож практика 2. Заземлення. Ця практика А. Лоуена добре відома моїм читачам. Через відновлення зв’язку із землею вона дозволяє віднайти почуття глибокої впевненості і внутрішньої рівноваги. Всі стреси безпечно розряджаються в землю і проходять без руйнівних наслідків для організму. Завдяки вкоріненості в тілі поліпшується самопочуття. І прийняття рішень відбувається з позиції спокійної впевненості у власних силах.
Встаємо і розставляємо стопи на відстань близько 25 сантиметрів. Розгортаємо носочки злегка всередину, щоб трошки потягнути м’язи сідниць і задньої поверхні стегон. Нахиляємося вперед і торкаємося підлоги пальцями обох рук. Коліна трішки зігнуті. Вся вага тіла має припадати на стопи, не переносимо її на руки. Розслабляємо шию і дозволяємо голові вільно повиснути. Дихаємо ротом вільно і глибоко.
Тепер дозволимо вазі тіла «перетекти» вперед так, щоб вона припала на передні частини стоп. П’яти можуть трохи відриватися від підлоги, але ледь-ледь.
Обережно розпрямляйте ноги, доки не натягнуться підколінні сухожилля. Ноги, однак, не повинні випрямитися повністю, а також не повинні бути заблокованими.
Із продовженням практикування відчуття в ногах якісно зміняться. Вони стануть більш живими. Будуть менше втомлюватися. Ви відчуєте в них цілющі вібрації – приємні хвильки в м’язах. Так з організму почнуть іти напруга і наслідки стресів. Хода і будь-які пози набуватимуть невимушеності і впевненості.
Практика 3. Вдячність тілові. Ми вже два дні вчимося набувати реального і практичного стану вдячності, а тепер час розширити наші вміння. З сьогоднішнього дня ми починаємо дякувати своєму тілові і всім його органам за те, як вони чудово працюють для нашого блага. Вони довго залишалися поза нашою увагою. Нерідко вона буває захопленою побутовими проблемами або телевізійними сюжетами.
Ми виправимо свій недогляд. Насичуючи почуттям вдячності і промовляючи слова “Дякую!” кожній часточці свого тіла, кожному органові. Уявляючи, що вони радісно посміхаються у відповідь. Якщо в якомусь із них існує проблема, уявіть, що обгортаєте його любов’ю і турботливою увагою, ніби тепленькою ковдрочкою. “Дякую! Дякую! Дякую!”
Дякую за Вашу увагу, дорогі мої друзі! Гарного дня!
© Катерина Когут, 2016