No Comments

Всім привіт)

Давайте згадаємо кілька ситуацій, коли хтось нам говорить щось приємне. Пригадаємо, який відгук в тілі, в думках, у відчуттях та переживаннях. Що більше таких ситуацій нам згадається, то яскравіше помітимо різницю у власних реакціях.

Чому так? Тому що одні слова були проказані з метою зманіпулювати нами та бажанням щось отримати для себе, а інші – говорилися від Душі, від щирого серця. І наслідки їхні діаметрально різні: від одних слів ми почуваємося поневоленими, від інших – у нас виростають крила. Слова сказані від чистого серця стають живильною росою для нашої Душі, зміцнюють наш дух, здатні розмивати всі перепони на нашому Шляху, зцілювати та повертати до Життя.

Як відрізняти? Насправді дуже просто. Давайте привчимося під час взаємодії з людиною прислухатися до своїх відчуттів і вони будуть нам сигналізувати з дивовижною точністю про наміри людини, про її справжнє ставлення до нас тощо. Наші відчуття можуть стати нам незамінним помічником, коли ми навчимося їх розуміти та управляти ними.

Практика 1. Почнемо із фокусування на дверцятах до нашої Душі – на області грудей. Послухайте як відлунюється там комплімент людини, з якою ви спілкуєтеся в даний момент. Як на душі від цих слів? Постійно вправляючись у цій простій практиці, ми стаємо здатними відчувати тонкі відтінки взаємин із іншими людьми. Перестаємо бути сліпими кошенятами у хижих джунглях – адже тепер ми знаємо, що маємо точний прилад, який здатен так точно нас інформувати про почуття та наміри інших людей.

Практика 2. Станьмо так, щоб прямо за нашою спиною опинилася стіна. Притулятися не потрібно – просто стати максимально близько спиною до стіни. Заплющуємо оченята і стараємося відчути стіну за спиною повною мірою. Помічаємо як поступово з’являється відчуття надійності та безпеки, підтримки та впевненого спокою.

Потім стаємо у прорізі дверей (рос.-дверной проём), коли за спиною немає опори. Знову заплющуємо оченята і відчуваємо на повну як нам стоїться. Дуже швидко з’являється відчуття незатишності, незрозумілого неспокою. І хочеться пошвидше вийти з цього переживання.

І знову стаємо максимально близько спиною до стіни. Тренуючись у цьому кожного дня, ми отримуємо ще один “прилад”. Коли хтось спробує нами зманіпулювати чи обманути, наші відчуття будуть нам нагадувати ті, які ми переживали у дверному прорізі. Коли ж людина немає нечесних намірів щодо нас, відчуття при спілкуванні будуть схожими на ті, коли за нашою спиною була стіна.

Приємного всім нам тренування) І гарного дня!

© Катерина Когут, 2017

Залишити відповідь

Индекс цитирования.