No Comments

Коли всіх веде за собою така Особистість, крокувати самому набагато простіше. Тобі лишається тільки йти по його слідах і робити те найкраще, на що здатен.

В справі, якій він себе присвятив, немає дрібниць. Все важливе, потребує уваги. Жодних зайвих рухів. Сфокусований і зосереджений як завжди. Руки тримають масивні підсвічники. І ті легко спурхують у повітрі, коли він благословляє вірян.

За його спиною почуваєшся як за кам’яною стіною – так впливає могутність його духу. Він випромінює умиротворення та силу. Та ця сила не нищівна. Вона не принижує тих, хто поруч – звеличує і надихає.

Після служби під його проводом виходиш з храму в особливому стані – сповненим благоговіння та бажання діяти. Зробити теж у своєму житті щось важливе.

А ще замислюєшся – скільки ще з відомих нам людей у такому віці не втомилися і кожного дня стільки роблять для інших? Без скарг. Щодня. Невпинно. Просто тому, що вірять у те, що роблять. Просто тому, що відкрили для себе Любов у найвищому її прояві…

Зі Святом всіх!

P.S. фото з сьогоднішньої Божественної Літургії у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Залишити відповідь

Индекс цитирования.