Є місця, куди повертатися особливо приємно. Ноги самі тебе ведуть туди. І прискорюються по наближенню до них…
Є місця, відвідування яких для тебе співзвучне із радістю від зустрічі із добрим другом. І ти з нетерпінням очікуєш кожного наступного візиту туди…
Є місця, куди ти приходиш перед прийняттям важливих рішень. Тому що тут тобі чомусь добре думається. Голова стає ясною, а ідеї яскравішими…
Є місця, куди тебе не треба кликати чи запрошувати. Ти просто обираєш бувати тут, бо отримуєш щось справді життєвоважливе…
Є місця, перебування яких стає для тебе справжнім ресурсом. За який ти особливо вдячний, коли проходиш непрості випробування чи життєві колізії…
Є місця, де добре не лише тобі, а всім, хто сюди приходить. Кожного разу відзначаєш, як розгладжуються і світлішають обличчя тих, хто проходить крізь гостинні ворота…
Є місця, де ти почуваєшся улюбленою дитиною. Адже створені вони з великою любов’ю. І перебуваючи тут, ти сповнюєшся цією благодаттю…
Катерина Когут, 2017
* на світлинах церковний комплекс Храму ікони Божої Матері “Живоносне Джерело”
