Доброго всім понеділкового ранку)
Перед тим, як продовжити крокувати Шляхом, який ми з вами обрали, ми маємо дещо дізнатися про себе і про те, що нас чекає.
Ми з вами крокуємо не широким шляхом, яким ходить переважна більшість, а обрали для себе непросту вузьку стежину, де нас чекають різноманітні пригоди та навіть справжні дива. А це значить, що вона йде не прямо а звивисто – то вгору, то вниз. Так і ми відчуваємо то піднесення і задоволення від своїх успіхів і результатів, то опускаємо руки від перших ліпших несподіваних затримок чи труднощів.
Гарна новина в тому, що черговість спадів та зростання і є наш надійний GPS навігатор, який сигналізує нам про те, що ми рухаємося у вірному напрямкові. Що за тимчасовим спадом і відсутністю видимого просування слідує стрімке зростання і суттєвий прогрес у результатах. А також про те, що навіть під час тимчасового спаду ми ніколи не опиняємося в початковій точці – це все рівно продовження поступового руху вгору.
Життя підтримує тих, хто шукає та крокує Своїм шляхом. Іноді ми з вами будемо йти ним, деколи – теліпатися, часом -шпортатися і навіть падати, а в якісь моменти – просто лежати в напрямку своєї мети. В якісь моменти несамовито кричатимемо власній надії: “Не вмирай!” Та потім вставатимемо, підтримуючи зростання одне одного, щоб продовжити свій Рух. І Життя нас завжди підтримає в цьому, адже його сутністю є РІСТ та РОЗВИТОК.
Практика Внутрішнє джерело. Сідаємо зручно або лягаємо на ліжко. Заплющуємо очі. І починаємо вдивлятися вглиб, всередину. Спочатку це важко. Там дуже темно, тому що ми забули навіть, як туди дивитися. Внутрішнє довго залишалося без нашої уваги. Знехтуваним, непізнаним. Спочатку там буде повна темрява. Це дуже схоже на те, як якщо ми заходимо з вулиці, де жарко і сонячно, до кімнати, і там темно. І кілька секунд нічого не бачимо, а потім очі адаптовуються. Мало -помалу в кімнаті стає не так темно. Вона наповнюється світлом. Так із цією практикою – з кожним разом ми все більше і більше доторкаємося до свого Я як Душі, до свого єства. І нам відкриваються глибина нашого Я. Поступово темрява розсіюється і ми натрапляємо на джерело своєї енергії. Коли людина відновлює зв’язок із своїм внутрішнім джерелом, вона починає жити більш повним життям. Сповненим любові, радості, справжніх інтересів тощо.
Гарного всім дня)
© Катерина Когут, 2017
Ми всі любимо, коли з нашою думкою погоджуються інші люди. Ми ніби розпливаємося від цього – почуваємося впевненішими, компетентнішими. Починаємо відчувати власну правоту, почуваємося “господарями життя”. Нам здається, що ці люди нас приймають.