Жива Вода

Неділя. Чергове маленьке паломництво. Квапливо збираєшся. Шлях неблизький..

Рюкзак. Блокнот. Пляшка води. Зручні та багатостраждальні кросівки. Незмінні супутники у твоїх дорогах. Можна рушати..

Мандрівка починається оптимістично. Тебе скеровують і підтримують, щойно пробуєш заблукати. Благословен, хто йде..

Перестаєш пильнувати годинника. Знаєш, що прибудеш саме тоді, коли маєш. І досвід отримаєш саме той, що маєш..

Продовжити читання “Жива Вода”

Припиняємо копати

Часом ми не одразу можемо зрозуміти, що з нами щось відбувається НЕ ТЕ чи НЕ ТАК. І тоді Життя починає нам підказувати. Спочатку лагідним шепітом, потім – ласкавим штурханом. Та коли ми і далі продовжуємо “вмикати дурня”, Життю доводиться брати нас за барки і створювати настільки дискомфортну ситуацію, щоб у нас не залишилося більше жодних шансів її ігнорувати. І тоді людина може почати шукати причини.

Заради справедливості варто зазначити, що спочатку ми шукаємо “Хто винен?”, проте можемо дійти до етапу “Що робити?”

Як правило, такими ситуаціями стають проблеми із самопочуттям чи зовнішнім виглядом, негаразди у особистому житті, недоладності у професійній площині чи матеріальні складнощі. В більш рідкісних випадках – духовні пошуки.

Всі ці ситуації об’єднує одне – ми стикаємося із чимось таким, що не можемо вирішити звичними способами і що не можемо проігнорувати навіть при величезному бажанні. Спочатку ми гарячково намагаємося змінити небажані зовнішні обставини та потім згадуємо: те, що нас оточує – це ж щось типу великого дзеркала, в якому відображаємося ми у всій своїй красі, такими як є. А щоб змінилося відображення у дзеркалі, потрібно що зробити? Правильно, троньки підправити вираз фейсу)

А потім пригадуємо ще одну важливу річ – що кожна життєва ситуація створюється нам на БЛАГО, задля нашого ЗРОСТАННЯ та можливості відкрити для себе НОВИЙ РІВЕНЬ. І з цього моменту ми перестаємо бути ходячими нещастями і починаємо рухати мізками та п’ятою точкою. Починаємо відчувати себе тими, ким є насправді – зухвалими шукачами пригод, що з радіють можливості відкрити для себе щось нове)

Практика сьогодні водної тематики – адже вночі вирувала гроза та пройшов рясний дощ, що покликані сповнити нас рішучістю та силами для наших з вами пошуків.

Отож, “Струмочок”. Уявімо, що ми лежимо в руслі теплого, прозорого струмка і його течія промиває нас з голови до ніг. Спочатку буде відчуття, що кришталева вода обтікає тіло з усіх боків. Але поступово «перебування в струмку» розмиває тіло, вода прочинає проходити крізь тіло. Теплі струмені струмка пронизують шкіру, м’язи, кістки і внутрішні органи. І вимивають звідусіль залишки застоїв і хвороби, жирові відкладення, негативні емоції або ж залишкові напруги, які складно виявити.

Залишаймося далі в потоках уявного струмка і тоді він промиє нас повністю, видалить внутрішні напруження. Як правило, для тих, хто виконує цю вправу перший раз, стає одкровенням, що всередині багато хронічно напружених ділянок. Людина жила, навіть не підозрюючи про них. А постійна напруга провокує різні захворювання.

Отже, коли в струменях уявного струмка розчиняться всі внутрішні напруги, ми відчуєте, що тіло розслаблене. Усередині розливається спокій і рівновага. Саме цей стан і є найбільш ефективним для швидкого відновлення внутрішніх сил, підживлення органів і систем.

Гарного всім дня)

© Катерина Когут, 2017