Дні, коли рушаєш до Літургії, є сповненими дивовижних пригод. Кожна мить – штрих унікальної картини. Перлина неповторного намиста. Тож такі дні потребують стану особливої уважності. Щоб не пропустити чогось важливого..
Їдеш до храму, де бував вже чимало разів. Називаєш потрібну тобі зупинку. Та вийшовши з маршрутки, з`ясовуєш, що знаходишся в іншому місці. Тож до храму доведеться йти іншою дорогою. Попетлявши подвір`ями..
Не дратуєшся. Для чогось це потрібно. Щоб ти пройшов саме тут..
Накрапає літній дощик. Мчиш до храму і водночас роззираєшся по сторонах. Ані душі..
Раптом просто втикаєшся у стіну із величезним написом англійською “GOOD IN BLACK”. Яка намагається переконати, що нібито “добре” бути в Темряві..
Міркуєш про це дорогою до храму. Про нав`язування Темряви як способу життя. Через телебачення, музику, написи на одязі. Людині доводиться не лише дбати про те, щоб її Світло не згасло. А й боронити його від зазіхань Темноти. Яка є надзвичайно винахідливою..
Заходиш до храму. Знаходиш своє місце. Де маєш бути сьогодні..