Інтуїтивно ми завше відчуваємо, коли слова людини позбавлені заряду і не підуть далі балаканини. Нам не завжди хочеться це помічати і іноді ми обираємо прийняти бажане за дійсне, та в той же час знаємо, що слова підкріплені справами та слова – пустоцвіти внутрішньо відгукуються в нас по-різному.
Буває ми хочемо вірити обіцянкам, тому намагаємося заглушити власне чуття. Та воно не здається і посилає нам правильні сигнали попри наш відчайдушний супротив.
Коли ж ми самі займаємося марнослів’ям, то маємо усвідомлювати, що пустопорожні слова, за якими не стоїть реального досвіду, є пустоцвітами, від яких нічого не зародиться в душах тих, хто їх почув. Продовжити читання “Бла-бла-бла або Сіячі пустоцвітів”