No Comments

Вітаю Вас! Понеділок, може, день і важкий)

Але ми продовжуємо свої пошуки і сьогодні поговоримо про наступне почуття, яке здатне блокувати прийняття бажаного. Про почуття провини.

Образа і почуття провини можуть змагатися між собою за право називатися найбільш руйнівним почуттям.

Якщо Ви тренуєте своє сприйняття, то почуття провини, що випромінює людина, буде самим легко впізнаваним.

Також воно читається в погляді, голосі, позі. У всіх діях. Викликаючи в оточуючих незрозуміле бажання нагрубити людині, навіть копнути.

Почуття провини володіє дуже потужною вібрацією і тому здатне притягувати неймовірні неприємності на рівному місці. Адже провина передбачає покарання і позбавлення благ. Цей взаємозв’язок вихований у більшості з дитинства. Тому людина, яка вважає себе винуватою, САМА відрізає себе від джерела благ. Не дозволяє собі отримувати бажане і наповнюватися енергією. Як Ви розумієте, грошовою в тому числі.

Словами Коельо – звинувачуючи себе, людина постійно змушує перепрацьовувати свого Ангела. Який намагається по можливості нейтралізувати все те, що людина залучає в своє життя в такому стані. Самозруйнуючи себе почуттям провини, людина піднімає на себе руку. Посилюючи те, як поводилися з нею в дитинстві батьки та інші дорослі.

Наше завдання навчитися впізнавати в собі почуття провини і благополучно звільнятися від нього. Для здоров’я і добробуту. Для відновлення своєї внутрішньої сили, яка є необхідною для повноцінного життя.

Послідовність роботи буде чимось нагадувати відпускання образи. Спочатку ми виловлюємо в собі почуття провини. Потім починаємо звільнятися від нього через практикування ударів. Паралельно аналізуємо ситуацію. Вертимо її з усіх боків. Відкриваємо для себе вклад ВСІХ учасників ситуації в те, що сталося.

Приймаємо для себе як істину наступне – що МИ ВЧИНИЛИ ТАК виходячи з колишнього РІВНЯ РОЗВИТКУ. І наша робота над собою і є найбільшою СПОКУТОЮ. Тому що ми проводимо її, щоб подібне більше не повторилося. А це найбільше, що може зробити людина.

Потім прощаємо себе. І назавжди звільняємося від звички до самопокарання.

Практика 1. Робимо удари і боксуємо (докладний опис практик Лоуена в попередньому пості). Відновлюючи власну цілістність. Повертаючи собі свою силу.

Практика 2. Виконуємо вже знайомі нам практики Луїзи Хей з дзеркалом. Беремо дзеркало і говоримо: “Я прощаю себе”. Скажіть це кілька разів. Прислухайтеся до того, як звучить Ваш голос. Які почуття виникають в тілі. Чи з’явилися на очах сльози? Говоріть “Я прощаю себе” стільки, скільки вважаєте за потрібне. Потім промовляємо слова “Я прощаю себе. Я відпускаю минуле. Я дорожу собою”. Намагаючись відчути тепло і щирість. Потім промовляємо: “Я починаю любити себе і тим самим вирівнюю своє життя. Повертаю собі мою силу. Я заслуговую насолоду життям. Я прошу те, чого хочу, і приймаю з радістю та задоволенням” Як змінився Ваше стан? Наскільки вільно і легко дихається?

Практика 3. Відкриваємо засув (детальний опис в попередньому пості). Коли ми відчуваємо себе винуватими, то караємо себе, відрізаючи від світу. Від надходження різних благ. Від любові і радості. І тому необхідно заново відкрити цей життєво важливий ​​канал заново. І наповнитися любов’ю.

Дякую всім за активність і увагу! Самопізнавального всім понеділка!

© Катерина Когут, 2016

Залишити відповідь

Индекс цитирования.