No Comments

Від самісінького початку своєї практики я одразу вирішила, що не зачіпатиму в спілкуванні із клієнтами питань віри чи релігії. Сама не сприймаю жодного нав’язування чи тиску в цій сфері, поважаючи свободу кожної людини на власний світогляд та віросповідання. Тому природно, що бажання повчати інших, до кого їм слід молитися та у що вірити, не виникало і не виникає апріорі.

То ж із спритністю заповзятого ніндзі я десятою дорогою оминала будь-які натяки, які могли б порушити ці теми.

Проте виявилося, що життю були до лампочки мої плани щось не обговорювати, і невдовзі воно почало посилати мені людей із непростими запитаннями стосовно віри. Напевно, не варто цьому дивуватися – адже саме від сили віри людини в успішний розвиток ситуації залежить те, як саме вона проходить свої випробування, вирішує психологічні та життєві проблеми.

З несподіваними темами для розмови до мене заговорювали на консультаціях, під час подорожі, на весіллі, святкуваннях сімейних свят тощо. Люди почали запитувати мене про щось таке, що не наважувалися спитатися деінде.  Наприклад, чи вірю я в Ангелів тощо. І в якийсь момент питання настільки почастішали і стали такими наполегливими, що не лишалося більше жодної можливості їх оминути чи проігнорувати.

Коли дитина запитує: “Катя, а чому тії люди Ісусика розіп’яли?”, зазираючи своїми очима на пів-обличчя тобі в самісіньку душу, її вселенський сум з приводу вчинку людей вмить робить тебе беззахисним і просто перестаєш тікати від складних запитань. В такий момент розумієш, що тут не віджартуєшся та й теми не зміниш. Тому зітхаєш і, зібравши всю свою сміливість, починаєш говорити від серця, не допускаючи жодної фальші.

Від тієї розмови вже минуло кілька зим. Та навіть з часом подібні бесіди не стають простішими. Кожного разу – це балансування на кінчикові леза бритви. Неймовірно тонкою є межа, яку не слід переступати.

Це ніби проходження по мінному полю – тут не можна схибити. Адже в цьому випадкові особливо дорогою є ціна помилки.

Розмова на такі теми неначе ходіння по цвяхах – ти залишаєш комфортний рівень знань з підручників і ступаєш туди, де не буває універсальних відповідей та наперед зроблених висновків.

Тобі відкривається душа людини і у відповідь не залишається іншого варіанту, окрім як відкрити власну…

© Катерина Когут, 2017

P.S. Ілюстрації – Loginova Annet

 

 

 

 

Залишити відповідь

Индекс цитирования.