No Comments

st16Найпоширенішою скаргою сучасних батьків є така, що діти не хочуть вчитися. Буцімто нічим не цікавляться. Читають та роблять уроки “з-під палиці”.

Справжнісінька епідемія відсутності інтересу до навчання! Передається хтозна-яким шляхом.

Компреси з позбавлення розваг та істеричні паси ремінем не діють. Що ж робити? І куди бігти?

Доведеться озирнутися назад і чесно пригадати, які захоплення малюка Ви розкритикували чи висміяли. Можливо, деякі з них були дещо кумедними чи незрозумілими для інших, але це був його ІНТЕРЕС. Їдемо далі. А чим змусили займатися? Бо заняття здалося Вам потрібним? Або в дитинстві Ви мріяли досягнути в ньому успіху?

Є факт, який доведеться прийняти. І що раніше, то краще. Ваша дитина – це не Ви. Це зовсім інша людина. Із якою Ви лише починаєте знайомитися.

І ще дещо. Світ дуже стрімко змінюється. І яке заняття через десяток років зватиметься “перспективним” нікому не відомо. Також ніхто не може дати жодних гарантій щодо затребуваності професій у майбутньому.

Своєрідним GPS – навігатором, ниткою Аріадни може бути власний інтерес. Що спонукає до розвитку. Збурює бажання шукати та знаходити потрібну інформацію.

Варто спробувати, як гадаєте? А що коли той навігатор дать збій і дитина зіб’ється зі шляху? Ну, у неї ж є Ви та Ваша підтримка… Малюкові справді з Вами пощастило!

Вуаля!)

© Катерина Когут, 2015

Залишити відповідь

Индекс цитирования.