Коли ми вирішуємо йти Своїм Шляхом, одним із найбільш грізних драконів, яких нам належить здолати, – це страх АШОСКАЖУТЬЛЮДИ.
Він стає нашим супутником із самого дитинства завдяки батькам, які, не знайшовши нормальних аргументів, задають це сакраментальне питання без відповіді. І дитина виявляється беззахисною перед ним, адже безумовно вірить своїм батькам і ще не здатна відповісти зустрічними питаннями: “Які саме люди? Що дає їм право судити мене? Що робить їх достатньо компетентними, щоб я дослухався до їхньої думки? Наскільки здоровими та розвиненими є ті міфічні “люди”?” тощо.Із численних людських історій та моєї власної я знаю, до якого абсурду доходять ці “АШОСКАЖУТЬЛЮДИ”, змушуючи соромитися навіть власних здібностей, природного потягу до зростання та здатності брати на себе відповідальність: що ти мудріший за всіх, що тобі більше всіх треба тощо. Тим більше ті “люди” можуть говорити сьогодні одне, а завтра – інше. Залежно від самопочуття та того, з якої ноги вони встали, з їхніх “вуст виходять благословіння чи прокляття”.
Так вже склалося історично, що мені довелося долати вищезгаданого дракона у доволі ранньому віці – саме життя змусило мене його перебороти. Люди, які знають мене з дитинства і є серед моїх френдів, розуміють про які життєві обставини йдеться, то ж не дадуть мені перебільшувати. І ось що виявляється: коли ми знімаємо із себе невиконуване завдання відповідати уявленням мільярдів людей та починаємо жити згідно із велінням власного серця, постійно прислухаючись до нашої Душі, ми виходимо на Свій Шлях. Так, він не всипаний пелюстками троянд, часом тернистий та непростий, але все набуває нового значення та сенсу, коли ми ним крокуємо. Ступаючи Своїм Шляхом, ми помічаємо, що від руху ним розквітає щось важливе всередині нас. І це відчуття не полишає нас навіть у складні моменти, не даючи розмазати сумнівам, які час від часу накочують і прагнуть збити зі Шляху.
Ми всі для чогось прийшли в цей світ – кожен має власні завдання у ньому та обмежений час на їхнє виконання, то який же сенс марнувати його на те, шоб паритися отим “АШОСКАЖУТЬЛЮДИ”? Якщо Сила, що нас Створила, вважала за потрібне зробити нас саме такими, якими ми є.
На цій філософській ноті бажаю всім гарного дня)
© Катерина Когут, 2017