No Comments

От який у тебе зараз настрій? Так-так, саме у тебе. Від 0 до 10 – наскільки тягне твій настрій?

На мить зосередься на своїх відчуттях. Відчуваєш, як змучилася твоя спина від такої пози? Поворушись, нехай м’язи трохи попрацюють.

Тепер закоти очі – ну, типу “як же дістає ця причепа, яка вказує, що мені робити”. Ой, НЕ ВІРЮ! Закочуй так, щоб і Станіславський повірив, що тебе дістали!

Потягнись руками до сонечка. Ні, не до монітора. А вгору – до справжнього сонечка на небі. Зроби кілька повільних вдихів/видихів.

Тепер розімни пальці рук, напружені тривалим лайканням та гортанням стрічки. Для чогось їх же дано нам цілих 10, а не один вказівний. Хоча заради справедливості варто зазначити, що у багатьох середній також не сидить без роботи.

А як там поживають твої ніжки? Поглянь на них – давненько ж не бачилися. Що вони поробляють? Скарючилися в закарлючку під столом чи, може, пританцьовують? Як у них враження від цього взуття?

Тепер стискаємо зуби і розтягуємо губи в широченній усмішці. Виходить така собі привітна акула, яка збирається смачненько підобідати. Відчуваєш як грають м’язи шиї від несподіваного навантаження? Дотримуємося правил безпеки – не тягнемо м’язи до хрусту та не посміхаємося так, поглядаючи на боса.

Як ся маєш зараз? Бачиш, як стрілочка настрою починає неквапно повзти у напрямку 10-ки… Тс-с, не злякай її… Нехай рухається… Адже рух – це життя)

Бувай! Ще потеревенимо)

© Катерина Когут, 2017

Залишити відповідь

Индекс цитирования.