Мовчання буває…

Мовчання буває посухою,
мовчання буває зрошенням.
Мовчання буває відмашкою,
мовчання буває запрошенням.
Любов’ю мовчання буває,
мовчання буває непрощенням.

Продовжити читання “Мовчання буває…”

Любити кривдників наших

Що відкритішим стає наше серце, то більше в ньому з’являється любові. Чим більше в нас стає любові, тим менше залишається его. Відчуття коли его поступається любові, ні з чим не сплутаєш. Просто в якийсь момент чуєш, як десь вглибині тебе щось розчиняється, розплавляється, поступившись любові. Щось схоже на те, як тануть грудочки цукру в гарячому чаї. Ця мить стає одкровенням… Досвідом, який не схожий ні на що інше, який ти не забудеш, бо це здатне багато чого змінити у твоєму сприйнятті…

Нас можна принизити чи образити лише доки в нас є его. Коли воно поступається любові, приниження та скривдженість стають неможливими. Нам відкривається глибина слів “підстав другу щоку” – і ми більше не боїмося її підставляти. Це не має нічого спільного із мазохізмом. Просто нам відкривається, що ані словесний, ані дієвий ляпас відтепер не може нас зачепити, не може більше зруйнувати щось всередині нас.

Продовжити читання “Любити кривдників наших”